Історія

Учнівська молодь шанує заповіти Кобзаря

Тараса Шевченка називають Великим Кобзарем. Багато віків українські кобзарі несли до людей найдорожче духовне багатство − народну пісню. І тоді ніхто не забував, що таке віра, воля, самовідданість, відвага, а ще працьовитість, творчість, щирість, і намагався навчити цього своїх дітей. Так і в творчості Тараса Шевченка, особливо в головній книзі – «Кобзарі» – нерозривно пов’язане минуле, сучасне та майбутнє українського народу, право кожної людини на вільне, щасливе життя. Бути гідними ймення Тараса Шевченка означає тепер постійно збагачуватися духовно, берегти рідне слово, вірити в незалежну державу і працювати для добра в Україні.

Родина Дейнеків — Марко, Лідія та їхня донька Оксана. Двічі рятівники

Із трьох родин, які рятували приречених, вони були другими, проте найсумліннішими. Відчували свою відповідальність не лише за життя, а й за подальшу долю врятованих. Після війни ініціювали судовий процес і свідчили на ньому, щоб єврейське дитя повернулося до своєї матері.

Корюківка: трагедія 1943 року

В сумний літопис нацистського терору на окупованих територіях увійшли як символи масового винищення мирних людей білоруська Хатинь зі 149 мешканцями, убитими карателями-колабораціоністами, чеська Лідіце зі 320 жертвами, французький Орадур, де есесівці знищили 642 особи. Однак страшна документальна правда свідчить — найбільша одномоментна каральна акція нацистів проти мирного населення відбулася 1—2 березня 1943 року в Корюківці на Чернігівщині. Тоді близько 7000 жителів були розстріляні або спалені заживо в цьому поліському містечку!

Золото Турина

У золоті цієї медалі наче віддзеркалюється все сонце Італії й та дивна історія з життя її володаря, Леоніда Володимировича Марковича, яку розповів мені його онук, Юрко Ракевич. До цього ж додається золота медаль Esposizione Internazionale di Torino 1911, старовинна світлина та Baedeker L'Italie des Alpes a Naples, путівник по Італії французькою лейпцизького видання Карла Бедекера як достовірні свідки.

Олександра Шулежко «Неуповноважена» мама

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні (місто Київ) стартувала програма «ПортретиUA». Її метою є зібрати і зробити відомими якомога більше історій звичайних людей, які в роки Другої світової війни сприяли боротьбі з тоталітаризмом; втілювали ідеали миру, гуманізму й толерантності.

Український екслібрис

Петро Володимирович Нестеренко, член Національної спілки художників України та президент Українського екслібрис-клубу, кандидат мистецтвознавства і завідувач проблемної науково-дослідної лабораторії На­ціональної Академії образотворчого мистецтва і архітектури, митець і просто людина, знана у світі українського екслібриса, десятиріччями збирає у свою історичну скарбничку унікальні свідоцтва про розвиток вітчизняної графіки та книжкових знаків ще за часів сивої давнини — від Київської Русі — до сьогодення.

Історія і культура рідного краю

«Бути щасливим — пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою», — так писав великий мудрець Григорій Сковорода. Така собі виходить триєдина задача для особистості, що прагне істинного — не примарного — щастя.

Урочище Церковщина (хутір Вільний)

Урочище Церковщина (ху­тір Вільний) — дуже цікава місцевість, яку слід відвідати. Перша назва цієї території — Гнілець (ХVІ—ХVІІІ ст.) поширювалась і на частину прилеглих до урочища заболочених земель (береги р. Віти). Протягом XIX ст. урочище мало назву Гадючий яр (через велику кількість змій). Сучасна назва з’явилася на початку ХХ ст. і пов’язана з виявленими залишками кам’яного храму — «церковищем». Адреса: м. Київ, Дніпропетровське шосе, 3. Про походження назви «Хутір Вільний» існують три версії. За однією з них, Церковщина, перебуваючи на старій Обухівській дорозі, слугувала форпостом міста. Тут люди відчували себе вільно, розкуто, а за несення сторожової служби на прикордонній смузі вони були позбавлені від сплати податей та інших повинностей. Звідси і назва місцевості — хутір Вільний.

Історичні та пам'ятні дати України у травні

200-річчя від заснування Рішельєвського ліцею В Одесі 14 травня 1817 року було створено престижний навчальний заклад закритого типу — ліцей. Назвали його на честь генерал-губернатора краю Армана Еммануеля дю Плессі Дюка де Рішельє, який заснував у місті шляхетний інститут (1805) та комерційну гімназію (1806).

Перепоховання Олександра Олеся та його дружини Віри Кандиби

Церемонія перепоховання була влаштована на Лук’янівському цвинтарі. У прощанні з письменником взяли участь Президент України Петро Порошенко з дружиною, віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, міністр культури Євген Нищук, голова ОУН Богдан Червак, народна артистка України Ніна Матвієнко, співачка Марія Бурмака, поет лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Дмитро Павличко та ін.

Сторінки