Василь Григорович Кричевський (1873–1952)
Свічка пам’яті...
Згадала свої враження під час праці над збірником «Художньо-мистецька спадщина Сумщини». Була приголомшена від кожного імені та неймовірно плідного вкладу Північної Пальміри в культуру та мистецтво України. Нещодавно виповнилося 152 роки від дня народження самобутнього художника, творця Українського архітектурного модернізму, автора державного герба Української народної республіки, в основі якого тризуб, представника відомої у світі династії митців Василя Григоровича Кричевського (1873–1952).
Щоб зрозуміти силу таланту унікального митця, новатора у багатьох царинах української культури та мистецтва, потрібно простежити його життєвий та творчий шлях.
Народився Василь Кричевський в родині фельдшера в селі Ворожба під Лебедином (нині Сумська область), творчі здібності проявилися з юних років. У віці 13 років він поступає до навчання у залізнично-технічне училище у Харкові. Буквально з 15 років він вдало робив проєкти житлових будинків. В 19 років став помічником міського архітектора. Навчання продовжував у Харківському університеті, слухав лекції з історії мистецтва.
Як художник розвивався самотужки, його непересічні здібності закарбовані у серії акварелей, створених у місті Алушті. Виставки відбулися в Харкові, Києві, Лебедині. На персональній виставці в Києві було презентовано 1055 творів митця.
Архітектурні здобутки можна відзначити з будівлі Полтавського земства (1903–1905). В Києві слід назвати будинок професора М. Грушевського, будинок для письменників, реставрацію будинку Т. Шевченка на Хрещатику, проєкт меморіального музею Т. Шевченка в Каневі.
Чимало заслуг слід відзначити в царині викладацької діяльності. Він був одним із засновників Української академії мистецтв у Києві, директором Миргородського керамічного інституту, ініціював створення Українського архітектурного інституту, де викладав протягом 1922–1941 років.
В. Кричевський також займався килимарством та керамікою. Виконав замовлення М. Грушевського на створення символіки Української народної республіки, виконав герб, за основу якого взяв тризуб київського князя Володимира.
Працював в оздобленні 12 стрічок кіно, оформлював вистави у театрі М. Садовського. Упродовж 50 років оформлював книжки. В портфоліо митця «Енеїда» Котляревського, книжки Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Юрія Яновського, Данила і Вадима Щербаківських, Григорія Чупринки, Дмитра Ревуцького, Бориса Грінченка, Миколи Бажана, Максима Рильського та ін. 1928 року Кричевський розробив обкладинки та понад 400 портретів українських поетів у чотиритомній Антології української поезії. Її за кілька років вилучили з бібліотек та знищили.
Наприкінці 1943 року родина митця виїхала до Львова, а потім за кордон, де у передмісті Каракаса помер, не доживши до 80 років. Одна з найбільших колекцій робіт Василя Кричевського зберігається в Українському музеї Нью-Йорка. Унікальну збірку його картин можна побачити в Музеї української діаспори в Києві. У 2003 році онука Оксана де Лінде передала близько 300 робіт Кричевського в дарунок музеям Харкова, Полтави, Лебедина, Києва. В Опішні на Полтавщині створено Музей мистецької династії Кричевських. Василь – патріарх великої мистецької родини. Художниками були його брат Федір, обоє синів Василь та Микола, дочка Галина Кричевська-Лінде, внучка Катерина Кричевська-Росандич. І сьогодні займаються творчістю внучка Оксана Лінде де Очоа, внук Василь Лінде-Кричевський, правнучка Бланка Мирослава Лінде-Дункан.
Друкуємо унікальне фото засновників Української академії мистецтв (зліва направо): сидять – Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, стоять –Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, Київ, 5 грудня (22 листопада).
Василь Кричевський – помітне культурно-мистецьке явище в Україні. Його дослідження – новаторство у багатьох видах мистецтва, увага до культурної спадщини українського народу викликає повагу та поклоніння. Збережемо його ім’я для нащадків, як дорогоцінну спадщину української спільноти.
