Мішель Платані : “Моє життя як матч…”

«Даруй, Господи, мені… благодать розуміння, щоб… бути милосердним до всіх грішників» 
                                                                                                                     св. Іоан Златоустий

Корупційний скандал, за яким Мішель Платіні та його колега Йозеф Блаттер були усунені від футбольних справ, перекреслив амбіційні плани пана Мішеля очолити ФІФА. Та чи слід забувати славетне минуле Платіні-футболіста, його блискучу майстерність, філігранну техніку та чисто французьку елегантність гри? Він був Мессі до Мессі, та Роналду – до Роналду, а його грою захоплювався Зінедін Зідан, який мріяв стати таким, як Платіні. Він – найтитулованіший француз в усьому футбольному світі, а ім'я його можна зустріти на сторінках таких елітних видань, як Petit Larousse illustré та Littré. Мабуть, добра фея посміхнулася йому, схилившись над його колискою. Нагадаймо, що Платіні – чемпіон Франції, Італії та Європи, володар Кубка Європейських чемпіонів та Міжконтинентального Кубка, кавалер ордена Почесного легіону, а мармуровий профіль maestro «середньої лінії» посідає гідне місце у музеї Гревен. У червні цього року вшановуватимуть 70-річний ювілей від дня народження пана Мішеля.

Проте й після завершення спортивної кар'єри доля знов усміхнулася цьому футбольному д'Артаньяну. На цей раз – на посаді президента УЄФА, де розкрився неабиякий організаційний талант Мішеля Платіні. Серед його успішних справ – бездоганно проведений чемпіонат світу 1998 року, який відбувся у Франції. Україна й Польща щиро завдячні monsieur Платіні, його титанічним зусиллям, сміливим та неординарним рішенням у розв'язанні проблем підготовки цих держав до чемпіонату Європи 2012 року. На думку багатьох фахівців, Платіні виявив себе як ефективний менеджер, адже за вісім років його керівництва прибутки УЄФА, за свідченням агенції France Presse, зросли майже удвічі й на 2015 рік складали 1,73 млрд євро. Безперечний його внесок у розвиток сучасного футболу: Платіні – ініціатор багатьох футбольних реформ, зокрема у створенні Ліги Європи. 

Дуже прикро, що футбольному світові забракло елементарної вдячності по відношенню до Мішеля Платіні за його визначний внесок у сучасний футбол.

Юні літа Мішеля 

Отже, повернемося у його славетне минуле, той час, коли він уперше торкнувся м'яча.

Як це було та коли? Дай Боже пам'яті... Ще й досі Мішель Платіні вдивляється в чорно-білу фотокартку, намагаючись впізнати в худорлявому хлопчиську з м'ячем майбутню зірку світового футболу. Невже це він? 

Так, починалося все у маленькому містечку Joeuf, що в Ельзасі, на вулиці Сент-Екзюпері, де маленький Мішель, майбутній футбольний принц, робив свої перші кроки у житті та футболі. Саме там опинився свого часу його дідусь-італієць Франческо, який перебрався до Франції з П'ємонту (з селища Аграта-Контубрія, що біля Турина) у пошуках кращої долі. Батьківський подарунок – футбольний м'яч – прийшов до малечі вчасно. Батько Альдо, футболіст-аматор, став першим тренером і другом Мішеля, а мати – першою футбольною фанаткою. Вона вболівала за ним протягом життя, починаючи з матчів дитячої команди, а потім – міжнародних – чемпіонатів світу від Аргентини-78 до Мехіко-86. Мабуть, Мішелю дуже пощастило у житті: він зростав і виховувався у чудовій атмосфері добра й щирості, просякнутій палким коханням батьків одне до одного і до своїх дітей. Вже зірка футболу та батько двох дітей, володар багатьох нагород і титулів, Платіні звично вдивлявся на трибуни, прагнучи побачити там свою матінку.

Тривалий час Мішель працював, як каторжний, намагаючись подолати власні комплекси. Він страждав від своєї тендітності та слабких легенів (внаслідок чого його забракували у клубі «Мец»). Фізичні вади намагався компенсувати витонченою технікою та винахідливістю у грі. Повсякчас Мішель жонглював м'ячем, спочатку футбольним, а згодом – тенісним. «Техніка заощаджує сили», – стверджував він це магічне закляття. Невеликий на зріст, Мішель вперто тягнув себе «за чуприну» (як скаже потім) та згодом дотягне себе до 180 см, а вагу – до 72 кг. 

Остаточно змужнів Платіні в «Ювентусі» у жорстоких матчах «скудетто».

Maestro "Середньої лінії"

Невдача із «Мецем» не засмутила Мішеля. Проте пощастило йому в «Нансі»: там у тендітному юніорі розпізнали величезні потенційні можливості. Саме там завершилося становлення Платіні як гравця, визначилася його доля – футбольна й особиста. Вона й вивела його на орбіту спочатку національного, а згодом – і світового футболу. 

Творчий зліт Платіні прийшовся на середину 70-х, епоху тотального футболу, символом якого став лідер «Аякса» Йохан Круїфф. Мішель із напруженою увагою спостерігав за «Летючим голландцем», його блискучою грою з м'ячем та геніальною – без м'яча. Як і залізний малюк з Амстердама, Платіні керував грою команди, визначав її тактику, але на відміну від Круїффа, діяв наче в затінку. Про себе нагадував Платіні вчасним загостренням гри – або раптовою передачею до партнера, або різким виходом до воріт суперника. В його феноменальному чутті гри було дещо від священнодійства та навіть – чаклунства. Тому й встигав він у кожну «гарячу точку» футбольного майданчика, де вирішувалася доля матчу. Завдяки цьому Платіні й став королем останнього паса. 

В історію світового футболу Платіні увійшов ще як неперевершений виконавець штрафних ударів. Ніяка стінка гравців команди-суперника неспроможна була завадити його ударам у створ воріт. Мабуть, віднайшов він таки секрет ідеальної траєкторії польоту м'яча. 

Штрафні удари Мішель відпрацьовував майже з дитинства.

Наприкінці 70-х Мішель Платіні – володар Кубка та чемпіон Франції. Свою першу Марсельєзу Мішель заспівав на паризькому стадіоні «Парк-де-Пренс», коли грав за «триколірних» проти збірної Болгарії. 

Нансі він згадує особливо тепло. Там зустрів Мішель своє кохання на ім'я Крістель. А де можна зустріти ці гарні італійські очі? Звичайно, у піцерії. Італійські очі вразили чутливе серце Мішеля понад усе життя. Гол у ворота болгар вирішив долю шлюбу: батько Крістель дав згоду, а весілля відбулося за три тижні після знайомства у піцерії. 

Коли чемпіони плачуть...

Суворі закони calcio. Вони викарбовані у серці кожного тифозі споконвічно. Або усе, або нічого. Він бажає лише результату, причому – негайно. Це чітко усвідомив Мішель відразу, як тільки увійшов до складу «Ювентуса». А ще Мішель зрозумів, що один рік «скудетто» вартий десяти чемпіонатів Франції. Неприхильно поставилася «стара синьйора» до цього francese. Мови предків не розумів, а зірки «Юве», зокрема «чемпіоніссімо»-82, досить стримано зустріли Платіні. Отже, не пішла гра у Мішеля. 
Цілий рік Платіні ніс на собі хрест моральної та фізичної Голгофи. Все пізнав він тоді – страшенний біль у паху внаслідок травми та приголомшливий свист тифозі, бойкот колег з команди, суворі догани тренера і Джованні Аньєллі. Одного тяжкого дня, продираючись крізь натовп розлючених тифозі, сумний Мішель, наче у мареві, побачив свого дідуся Франческо. Старий втішав онука та все казав йому: Tutti si aggiustera, Michele… («Усе обійдеться, Мікеле...»). Відтоді він повірив, що батьківщина предків допоможе йому. 

Усе й справді владналося. Тяжкі випробування змінили цього невдаху francese. Саме в Італії Мішель змужнів, став справжнім лицарем «скудетто». 

П'ять незабутніх сезонів у «Юве»... Протягом 649 матчів Платіні 353 рази вразив ворота суперника, причому у середньому – 25 голів за сезон! На Мішеля Платіні обрушилася «золота злива» титулів та нагород. А втім, докладніше про це – на сторінках Petit Larousse illustré та Littré: чемпіон Італії 1984 та 1986 рр., володар Кубка Італії-83, Кубка володарів кубків та Суперкубка 1984 року, Кубка Європейських чемпіонів та Міжконтинентального Кубка 1985 року. Так вдалося йому догодити тифозі, «старій синьйорі» та особисто пану Аньєллі. Тим часом, газетні шпальти La Gazzetta della Sport, Tuttosport та інші, які нещодавно паплюжили цього бідолагу francese, зарясніли численними дифірамбами на адресу Платіні. Тепер він – maestro середньої лінії, «професоре» та «чемпіоніссімо». 

Чи надовго? Про те лише знають бідолашні ноги Мішеля!

Франція теж не ображена: вона чемпіонка Європи-84. Вагомий внесок Платіні, капітана «триколірних», у цю перемогу. Від щотижневика «Франс-футбол» – дорогоцінні подарунки – «Золотий м'яч» найкращого у Європі футболіста 1983, 1984 і 1985 рр. (Рекорд цей перевищений аргентинцем Ліонелем Мессі, чотирикратним володарем «Золотого м'яча»). Мармуровий профіль maestro посів гідне місце у музеї Гревен. Від президента Міттерана – орден Почесного легіону. Цю нагороду Мішель присвятив дідусю Франческо. 

Недарма він приїхав на батьківщину предків!

Єдине, чого не встиг цей найтитулованіший француз, – стати чемпіоном світу. (Цей омріяний ним титул здобув для Франції Зінедін Зідан).

Слід ще й додати цілу низку переломів й травм – гомілковостопних та черепно-мозкову, а також операцію на меніск суглоба. Лише у Нансі госпіталізований був Мішель вісім разів! Додамо ще й страшенну втому від аскетичного способу спортивного життя. 

Та про це Petit Larousse illustré та Littré не згадують...

Матч ще триває...

Лишалася ще й душевна травма – від трагедії на брюссельському стадіоні «Ейзель» під час фінального матчу Кубка європейських чемпіонів у травні 1985-го. Тоді під бетонними уламками стадіону загинуло чимало італійців внаслідок звірячого нападу на тифозі захмілілих англійських фанів. 

Свій переможний гол у ворота «Ліверпуля» Платіні присвятив загиблим… 
Епоха Платіні-футболіста скінчилася 17 травня 1987 року на стадіоні «Стадіо Комунале» в Турині, де Мішель офіційно об'явив про завершення своєї кар'єри у футболі. 

Платіні було тоді 32 роки, та щось із ним скоїлося... Мабуть, не забув брюссельської трагедії? Або не відчуває насолоди від гри, як потім сповідувався ЗМІ?

«Нехай йде!» – кинув крізь зуби синьйор Аньєллі. 

Тяжка та наука розставання… Платіні згадав тих, з ким пліч-о-пліч долав суперників на футбольних майданчиках світу. Де ви, мої мушкетери? Де малюк Тігана, де Фернандес, де Патрік Баттістон, з яким розпочинав ще в Ельзасі? Крізь сльози позирав Мішель на стадіон, його трибуни, прагнучи побачити там свою Крістель. 

Та наостанок – величезний букет квітів від тифозі, безперервні спалахи фотоапаратів, стрекіт диктофонів та остання сповідь журналістам: «20 років я працював наче каторжний...»
І на сьогодні Мішель Платіні не має відпочинку, чимало справ у нього. Та головною справою лишається для нього футбол…

Так, на посаді президента УЄФА розкрилася інша грань обдарованості Мішеля Платіні – його неабиякий організаційний талант. І перш за все він виявив себе як ефективний менеджер. За ініціативою пана Мішеля запроваджена ціла низка реформ у європейському футболі щодо реорганізації єврокубків, зокрема у створенні Ліги Європи. 

Корупційний скандал, за яким Мішель Платіні та його колега Йозеф Блаттер були усунені від футбольних справ, завершився у липні 2022 року. Як повідомила агенція Reuters, рішенням Федерального швейцарського суду екс-президента ФІФА Йозефа Блаттера та екс-керівника УЄФА Мішеля Платіні було виправдано. 

Дуже прикро, що футбольному світові забракло елементарної вдячності по відношенні до Мішеля Платіні за його визначний внесок у сучасний футбол.

Ще й досі пам'ятають у футбольному світі Платіні-футболіста, його блискучу майстерність, філігранну техніку та чисто французьку елегантність гри. Так, на церемонії відкриття Залу слави італійського футболу 2011 року у флорентійському Palazzo Vecchio Платіні отримав престижну нагороду як найкращий футболіст-легіонер в історії «скудетто» за виступи у складі «Ювентуса».

Мабуть, з часом йому пощастить стати за кермом ФІФА? 

А чому б ні? Адже йому лише 70!