Про економію та зайві витрати комуналки (закінчення)

На початку дослідження та розгляду теми ми детально ознайомилися із ситуацією, коли наші співвітчизники як споживачі житлово-комунальних послуг тривалий час не проживають за місцем реєстрації. Люди можуть перебувати в іншому регіоні країни або й взагалі перебувати поза межами України через воєнні дії. І тому в певних випадках є право кожного та цілком реальна практична можливість оформити перерахунок через некористування відповідними житлово-комунальними послугами. Це цілком позитивна складова нашої  теми про реальну економію. А тепер перейдемо до інших, менш радісних реалій життя, що стосується насправді зайвих витрат на комуналку. Отож тепер дізнаємося докладніше про абонентську плату. На превеликий жаль, поки що у питаннях так званої абонентської плати доведеться терпіти і платити. Не секрет, що надавачі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення вже тривалий час нараховують абонентську плату своїм споживачам.

Отже, розглянемо ці ситуації і конкретні питання докладніше.

Чи може бути звільнено індивідуального споживача від плати за абонентське обслуговування? Яка є позиція Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) з цього приводу?

За офіційною відповіддю НКРЕКП «Щодо плати за абонентське обслуговування» (опубліковано 01 жовтня 2024 року на офіційному сайті) положення законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», якими визначена сфера діяльності НКРЕКП, наділяють НКРЕКП повноваженнями, зокрема, зі встановлення суб’єктам господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП, тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. Водночас чинне законодавство не відносить до компетенції НКРЕКП вирішення питань, пов’язаних із здійсненням державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства, що регулює порядок визначення, встановлення та застосування плати за абонентське обслуговування, передбаченої Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Тому в НКРЕКП відсутні повноваження зі здійснення контролю за складом витрат, які включаються виконавцями послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до плати за абонентське обслуговування.

У своєму Роз’ясненні від 01 жовтня 2024 року (опубліковано на офіційному cайті) НКРЕКП звертає увагу, що за змістом пунктів 34, 35 та 39 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 №690, плата за абонентське обслуговування сплачується споживачем виконавцеві в порядку та розмірах, визначених індивідуальним договором, але не вище граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Чи є плата за абонентське обслуговування складовою частиною тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення? Куди можна звертатися споживачам з питань визначення, встановлення та застосування плати за абонентське обслуговування? У яких випадках плата за абонентське обслуговування не сплачується?

За офіційною відповіддю НКРЕКП від 01 жовтня 2024 року, плата за абонентське обслуговування не є складовою частиною тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем відповідної комунальної послуги (затверджується внутрішнім наказом підприємства) за планованими витратами на абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (на місяць) і в рахунку на оплату послуг значиться окремим платежем.

У разі укладення співвласниками із виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення колективного договору або договору з колективним споживачем, плата за абонентське обслуговування, передбачена пунктом 11 частини першої статті 1 Закону про ЖКП, не сплачується.

З питань визначення, встановлення та застосування плати за абонентське обслуговування споживачам варто звертатися до Міністерства розвитку громад та територій України.

Як звернутися до Міністерства розвитку громад та територій України? Які існують вимоги до звернень?

На офіційному сайті Міністерства вказана необхідна інформація для звернень громадян, в т. ч. поштова та електронна адреси для звернень, контактні телефони. За цим посиланням https://mtu.gov.ua/content/elektronne-zvernennya.html  пропонується надсилати звернення на електронну адресу miu@mtu.gov.ua 

Також для потенційних читачів-заявників пропонується за посиланням https://zakon.rada.gov.ua детально ознайомитися зі змістом Закону України «Про звернення громадян». Особливо варто звернути увагу на статтю 5-ту, де чітко й детально описано вимоги до звернень. 

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Що має бути зазначено заявником-автором тексту звернення в письмовому та електронному документі? 

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Що відбуватиметься у випадку, коли звернення неправильно оформлене?

Звернення, оформлене без дотримання описаних вище вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Які додаткові правові гарантії для потенційних заявників-авторів звернень містить Закон України «Про звернення громадян»?

Стаття 7 Закону України «Про звернення громадян» має назву  «Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення». 

Найголовніша гарантія є у тому, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Наступна корисна для громадян норма виражена у тому, що будь-який державний орган не може без обґрунтувань відмовити у розгляді звернення у тому випадку, якщо це не віднесено до його повноважень. 

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Отож насамкінець можемо зробити такий висновок. Про економію та зайві витрати комуналки ми вже дізналися чимало практично корисної та важливої інформації. Але через законодавчу неврегульованість багатьох питань можна припустити, що ця тема має бути ще доопрацьована відповідними державними органами та профільними міністерствами. Адже конституційні права людини та права споживачів житлово-комунальних послуг мають бути більш дієво та практично захищені на загальнодержавному правовому рівні. І це поки що відбувається не одразу та не повною мірою.

І тому в питаннях абонентської плати та зайвих витрат на комуналку поки що ми не ставимо крапку. Час покаже, наскільки дієво активне громадянське суспільство та інституції держави знайдуть вихід із цього0 доволі обтяжливого для сімейного бюджету наших співвітчизників фінансового лабіринту…