Уміння любити

Олександр Бакуменко народився у сім’ї видатного українського письменника Данила Бакуменка, в якій жив дух творчості та українознавства, патріотизму і гуманізму, справедливості, совісті й честі, поваги до людини — трудівника, захисника Вітчизни. Данило Олександрович учив своїх дітей любити Батьківщину, бути чесними і справедливими. Його сини зростали у повноцінній, справжній українській родині, яка давала їм затишок і тепло батьківської любові, підтримку і віру в свої сили. А зараз цю любов вони сповна віддають своїм дітям і прагнуть, аби їхні кровиночки були щасливими.

Сторічний ювілей

Для роменчан місце, де встановлений монумент Т. Г. Шевченку, досить знакове. Сюди, у центр міста, прикрашений каштановими алеями, приходять наречені за благословенням, поспішають на перші зустрічі закохані, приходять випускники шкіл, подорожні. «Заповіт» Кобзаря став для нащадків життєвим компасом, в ньому ми знаходимо відповіді для вирішення багатьох проблем державних та особистих. Недаремно Шевченка шанують у багатьох країнах світу, де йому встановлено понад 1384 монументи.

Як виховати успішну дитину?

Мами завжди дбають про своїх дітей і бажають їм тільки найкращого. Роблять все заради того, щоб їхні малюки почували себе щасливими і знайшли своє місце в житті. Ми поспілкувалися з жінками, котрі приділяють багато уваги донькам і допомагають їм зростати та ставати успішними людьми.

Арт-терапія для дітей

У рамках проектів патріотичного виховання і допомоги дітям, батьки яких перебували в АТО, та для дітей внутрішньо переміщених осіб, ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» організувала під час літніх канікул творчі майстер-класи.

Мій батько

Селянський син з діда-прадіда, інтелігент у першому поколінні, мій батько був такий, як усі батьки. Я так вважала, хоча в повоєнні часи мати батька довелося далеко не кожній дитині, це був великий подарунок долі. Поранений і контужений, хворобливий, він проте був молодим, вродливим чоловіком, говорив тихо і лагідно, у нього завжди була усмішка в очах. Добре володів словом, любив жарти і сам умів дотепно жартувати. Як писав Довженко про свого батька, так і я притулю його слова до свого: «З нього можна було писати лицарів, апостолів, великих учених чи сіячів — він годився на все».

Не хлібом єдиним

Поспіль 15 літ на день народження письменника-земляка Михайла Івановича Чабанівського (18.09.1010—04.04.1974) лунають літературні позивні у степовому селі Лигівка, що на Харківщині. Приорільське село Лигівка Сахновщинського району має свою двохсотлітню історію, де завжди вирувало духовне життя. Роботящі селянські руки вміють не тільки орати й сіяти, а й тягнуться до Книги, до золотого зернятка творчості. За цей час у сучасній історії села, де народився Михайло Циба (псевдонім Чабанівський), закарбувалися у пам’яті яскраві події, пов’язані із врученням Всеукраїнської літературної премії його імені.

Діалог із батьком

Марічка не думала, що розмова з татом вийде такою серйозною. Вона сподівалася на деякі поради, можливо, мовчання на знак згоди, якісь нотки критики, але цього разу все було інакше.

Бунтарський дух і невтомна праця ужгородського митця

Прагнення відчути себе Майстром, тобто художником, який досконало опанував ремесло, виникло у Сергія Глущука, коли вступив до Ужгородського художнього училища. Успішне навчання завершилося дипломною роботою «Звичаї гуцулів» (рельєф «Відпочинок», вирізаний з явора) й було відзначене червоним дипломом. Та це були лише початкові кроки, значно вагомішим стало навчання в Київському державному художньому інституті, куди Сергій вступив у 1979 році на відділення техніки живопису і реставрації. Не задовольняючись результатами навчання, взявся до самоосвіти. Щороку брав участь у творчих студентських конкурсах, займаючи перші місця і, як результат, після захисту диплому з відзнакою і похвалою комісії, отримав запрошення від тодішнього завідувача кафедри О. Тищенка на викладацьку роботу. Так у 1985 році з’явився наймолодший викладач вишу. З головою поринув у роботу, написав книгу-посібник «Техніка станкового живопису», якою й сьогодні користуються студенти.

Промені тепла душі

Випромінюючи душевне тепло, Станіслав Ігорович Федоров почав працювати у школі. Від людини черствої або байдужої тепла не буде. Воно не йде від притворства і нещирості. Воно не утвориться в пустій душі й мізерному серці. Не розростеться і не перекинеться у душі інших, бо воно не існує в них самих…

Уроки японської культури для особливих дітлахів

У мальовничому куточку Житомирщини на околиці селища Гришківці серед розлогих гілок яблуневого саду розкинулося невелике містечко, сповнене веселим та безтурботним дитячим сміхом. Це комунальний навчальний заклад «Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат», у якому виховуються і навчаються діти з особливими освітніми потребами. Одного сонячного осіннього дня шкільна родина метушливо готувалася зустрічати гостей у своїх стінах. Адже на гостину до школи їхали гості незвичні та здалеку. Аж ось на шкільному подвір’ї зупинився автобус, і звідти з’явилися молоді дівчата та юнаки, які розмовляли незрозумілою мовою. Це до освітнього закладу завітала делегація «Федерації жінок за мир у всьому світі» Японії та України на чолі з Маріко Хорі та Тетяною Коцебою.

Єднаймося силою Лесиного слова

​Три дні, на Поліссі, в Новоград-Волинську тривало Міжнародне свято літератури і мистецтва «Лесині джерела». Саме у рамках цього свята в Музеї родини Косачів, проходив ХІІІ Всеукраїнський конкурс виконавців художнього слова імені Лесі Українки. Саме на цій гостинній звягельській землі народилася Леся Українка, яка прославила Україну та свій край далеко за межами. Саме сюди з усіх куточків України їдуть на конкурс поціновувачі творчості великої поетеси: молоді актори та досвідчені метри.

«Бовсунівські бабусі» до Угорщини доїхали

«Бовсунівські бабусі» — народний фольклорний аматорський колектив із села Бовсуни, що в Лугинському районі на Житомирщині, враз прославили Україну.

Їх танці особливо чудові

Та випадкова зустріч у поїзді була зовсім невипадковою... У червні минулого 2017 року, повертаючись із відрядження з моєї улюбленої Одеси, я познайомилася з Оксаною Зятьковою. Як виявилося в розмові, Оксана — засновник і Голова Одеської міської благодійної організації (ОМБО) «Сонячні діти». Ми одразу відчули спорідненість душ, тому що я, як координатор проектів Громадської організації «Федерація жінок за мир у всьому світі» (ГО «ФЖМС»), розвиваю напрямок «Робота з людьми літнього віку та людьми з особливими потребами». Тема про особливих людей у суспільстві близька моєму серцю, бо неодноразово чула про них від жінок, яким приходиться часто наодинці розхльобувати ці проблеми.

Герої нашого часу

Про таких людей хочеться говорити не тільки напередодні Дня Захисника Вітчизни. Вони живуть серед нас, але щось відрізняє їх від нас... Максим та Олександр Ковеня, два брати дві долі...

Податкова соціальна пільга — законно економимо

Серед законних способів зекономити є цілком проста можливість — скористатися податковою соціальною пільгою. Що вона собою являє, хто має право її оформити? Про це і не тільки поговоримо докладніше.

Навчити читати

Ще з дитинства я дуже любила читати. Дві улюблені книжки — «Барвінок» та «Українські народні казки» пам’ятаю до цього часу. З чого почалася ця любов, не знаю, але згадую, що дуже чекала газети «Сільські вісті», «Порадницю» та районку «Ружинська земля». Читалося все — від новин в політиці до розповідей про звичайні українські сім’ї, а оскільки тоді я навчалася лише в початкових класах, то написаного не розуміла, головною метою було прочитати якомога більше. Навіщо? Не знаю. Не може відповісти на це питання і моя мама — каже, що я просто почала читати.

Творчий портрет митця

Наше спілкування з Вадимом Михальчуком принесло оту життєдайну хвилю, яка так необхідна творчим натурам. Розмова торкалася культури та мистецтва України і проходила в оточенні нової серії картин художника вже закінчених та щойно розпочатих. Спільних тем було безліч: Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (яку ми обидва у різні роки закінчили), життя Київської організації Національної спілки художників України (членами якої ми є), виставкова діяльність столиці, нові друковані видання, вклад видатних художників у розбудову мистецького іміджу України.

«Усім світом — за мир!»

Сучасна Україна опинилася на передовій боротьби, де вступили в конфлікт стара та нова епохи. Хоча Україна звільнилася від впливу комуністичної політики, економіки та культури, на 27-му році своєї незалежності вона відчуває культурний, політичний і економічний хаос. Давайте замислимось, завдячуючи чому Україна відома у світі? Кожна країна в історичному аспекті зробила свій внесок в цивілізацію людства. Німеччина відома машинобудуванням, Японія — якістю. Є «корейське економічне диво», політична сила США. Жоден громадянин України не отримав Нобелівську премію, хоча у світі визнають високий інтелектуальний потенціал нашої нації. На жаль, поки що наша країна не може показати стрімке економічне зростання, не має достатнього політичного впливу у світі (ми не входимо до G7 або до G20). Але ми можемо змінити ставлення людства до таких понять, як «мир», «війна», «миротворчість», «майбутнє людства». Після Революції гідності відбулося багато змін в свідомості наших громадян.

Як виховати успішну дитину?

Якщо запитати батьків, якими вони прагнуть бачити своїх дітей у майбутньому, в більшості випадків чуємо відповідь – «успішними». Насправді це хороша амбіція, але варто зазначити, що бачення шляхів досягнення такого омріяного результату кардинально різниться. Ми поспілкувалися з мамами діток, які вже досягли перших серйозних успіхів. Жінки поділилися з нами кількома секретами.

Дивовижна подорож на Схід

Мені випала нагода подорожувати по різних країнах світу. Це допомогло подивитися під іншим кутом зору не лише на себе самого, але й на країну, де я народився, і взагалі на світ навколо. Я хочу поділитися власним досвідом відвідування однієї дуже цікавої країни Азії — Південної Кореї. Люди, які там живуть, підкорили мене, західну людину, своєю культурою, мисленням та вплинули на мої відносини з людьми, змінили ставлення до життя і світу загалом.

Мости дружби міцнішають

«Там, де культура, там і світ...», — ці слова М. Реріха якраз стали лейтмотивом зустрічі, що відбулась у бібліотеці ім. М. Реріха Солом’янського району. Саме тут пройшло засідання двох громадських організацій — Товариства дружби «Україна–Болгарія» та Асоціації журналістів «Міжнародне співробітництво». Обидві ці неурядові структури очолює патріарх вітчизняної журналістики — Юрій Сєдих.

Піонер державного видавництва шкільних підручників

Так називають Антіна Володиславовича Крушельницького — українського письменника, літературного критика, перекладача, педагога, міністра освіти УНР, автора біографічного нарису «Іван Франко», редактора шкільних хрестоматій з української літератури, який народився 4 липня 1878 року — 140 років тому — у м. Ланьцут (нині Підкарпатське воєводство, Польща).

Дань нашим захисникам

День Незалежності України! Це свято з легким присмаком суму, адже століттями тривала боротьба за незалежність, суверенність кордонів і право на самоідентичність мови та культури. Вже впродовж 27 років ми, українці, відзначаємо цю знаменну подію. Згідно з Указом Президента України на вулиці Хрещатик та майдані Незалежності в столиці України був проведений військовий парад. З року в рік свято стає все більш масштабним, значущим і цікавим, додаються нові традиції. Цього року під час військового параду Хрещатиком крокували підрозділи від 15 країн-партнерів, більшість яких з країн — членів НАТО. Військовий парад не тільки дань святу, нагадування українцям про здобутки і перемоги минулого, втрати й трагічні сторінки у розвитку та становленні країни як самостійної держави, але й виховний акцент для молодого покоління: цінувати свою країну, не забувати про своє коріння і бути справжніми патріотами.

Волонтери з Японії завітали на гостину до Наталії Правик

Хіба думала колись Наталія Іванівна Правик, що до її скромної оселі завітає цілий десант волонтерів з Японії. А сталося це диво саме у день її народження. Маму героя-чорнобильця Володимира Правика вітали хороші гості.

Педагогічний календар. Вересень 2018 рік

90 років від дня народження Миколи Ярмаченка (1928—2010), українського вченого-педагога, засновника і першого президента Національної академії педагогічних наук України 140 років від дня народження Михайла Галущинського (1878—1931), українського педагога, військовика, публіциста 200 років від дня народження Йосафата Кобринського (1818—1901), українського педагога, греко-католицького священика, громадського і політичного діяча 100 років від дня народження Василя Сухомлинського (1918—1970), українського педагога, вчителя, директора сільської школи, публіциста, дитячого письменника 140 років від заснування (1878) першої Київської приватної жіночої гімназії О. Т. Дучинської 280 років від заснування (1738) першої спеціальної школи в Україні мистецького спрямування — Глухівської школи співу та інструментальної музики. 110 років від відкриття (1908) Чернівецької школи для сліпих та глухонімих дітей 25 років від виходу (1993) науково-теоретичного та інформаційного журналу НАПН України «Педагогіка і психологія».

«Лялька — це енергетика, яку я дарую людям»

Оксана Вдовиченко — народна майстриня Національної спілки народних майстрів України. Її ляльки-мотанки мають свій образ — їх впізнають, вирізняють з-поміж інших. Вони вже є по всьому світу. Майстриня щойно повернулася з етнофестивалю, що проходив у Польщі у «Дворику традицій» польки Гражини Заремби-Шуби. Оксана ділиться враженнями від мандрів, від свого улюбленого заняття.

Про вибір лікаря за новими правилами

Зараз поговоримо на актуальну тему про медичну реформу, яка стосується кожного з нас. Як доведеться вибирати лікаря первинної медичної допомоги за новими правилами? Отож дізнаємося про це докладніше.

Звільнену «За прогули» жінку поновлено на роботі…

Наскільки правомірними можуть кваліфікуватися дії роботодавця, який звільнив жінку за прогули? Спробуємо знайти відповіді на це неоднозначне питання, яке нерідко на практиці створює «загадки» і працівникам, і їх керівникам.