Свічка пам’яті. Бій під Крутами
На шляху ствердження Української державності на кожне покоління українців випадають надлюдські випробовування. Запалимо свічку пам’яті по загиблим Героям у бою під Крутами, який відбувся сто сім років тому.
29 січня – День пам’яті Героїв Крут. Легендарна подія відбулася на залізничній станції Крути за 130 кілометрів на північний схід від Києва. За документами, цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної гвардії під головуванням есера Михайла Муравйова та загоном з київських курсантів та козаків «Вільного козацтва», який загалом нараховував близько чотирьох сотень бійців.
Додаємо звернення Української фракції центру Університету Св. Володимира, створене напередодні історичних подій:
«До українського студентства!
Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь обсіла нашу Україну російсько-більшовицька (котра нічого спільного не має з ідейним більшовизмом) грабіжницька орда, котра майже щодня робить у нас нові захвати, і Україна, обрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція центру Університету Св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою, героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити отой похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим. Треба кинути на цей час науку та буденну працю і одною дружньою лавою, як було з початку революції, стати на оборону прав українського народу. Будемо ж, товариші, щирі й чулі! Облишмо тимчасом стерно науки і відважно ходім до стерна перемоги! Бо кому ж, як не нам, взятись за його?
Кому, як не нам, нести світичі свідомості і відваги до наших братів-вояків! Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдемо віддати може останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували – Українській державі!
Записуйтесь до Куріня Січових Стрільців, який формується з студентів Університету Св. Володимира та Українського Народнього Університету, звідки, мабуть, ми будем розпреділені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги. Запис приймається в Педагогічному музеї щодня (вдень). Українська фракція центру Університету Св. Володимира Нова Рада. – 1918. – 11 (24) січня».
Цей заклик розкриває суть подій та важливу роль студентської молоді у захисті власної держави від ворога. Так проти російсько-більшовицького комуністичного режиму був сформований відважний загін студентів українців.
Бойове хрещення відбулося під Крутами, де мужні оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено й здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії та мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні та мусили призупинити наступ, підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії. Після цього продовжувався наступ на Київ, але не тільки залізничним шляхом, а й на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський договір, який врятував молоду українську державність.
Проте в українській історіографії досі немає цілісного опису крутенських подій. Дослідники часто плутаються в деталях та обставинах бою під Крутами. Навіть дата бою визначена невірно. Спираючись на спогади учасників подій та розсекречені документи, фото, схеми, які додають справі історичного правдивого підґрунтя, кандидат історичних наук Михайло Ковальчук встановив, що насправді легендарний бій відбувся не 29, а 30 січня. Курував подіями полковник армії УНР Аверкій Гончаренко.
Чимало художників присвятили історичній події свої картини. Так бій під Крутами став свідком незламності духу українського народу в живописі. Згадалися знаковий заклик Кобзаря «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає. За вас правда, за вас слава і воля святая!». Саме такі почуття викликає стінопис за авторством художника Андрія Пальваля, створений на будинку по вулиці Великій Васильківській у Києві. Свої картини патріотичній темі присвятили Микола Бідняк, Микола Батинський, Михайло Михалевич, Марина Соченко, Олесь Соловей, художник-баталіст Леонід Перфецький. Картина Андрія Серебрякова «Крути» прикрашає Національний військово-історичний музей в Києві. Чимало ілюстрацій з сюжетами бою під Крутами створили Олександр Ком’яхов, Святослав Пащук, Юрко Журавель, Андрій Климка, Микола Битинський, Іван Крислевич та ін. Павло Тичина присвятив героям- захисникам свій вірш «Пам’яті тридцяти». Меморіальні дошки відкриті у Харкові, Сумах, Києві.
Як важко не було б нам в ці роки загарбницької війни, спогади про мужні події на залізничній станції Крути Чернігівської області додають віри у перемогу. Нагадаємо, що наймолодшому студенту Івану Сорокіну було всього 14 років! А Матвій Данилюк (1892–1994) єдиний учасник бою, що дочекався відновлення Незалежності України, відчув, що боротьба побратимів була недаремною.
На Аскольдовій могилі в столиці України похоронені останки Героїв Крут. Шануймо пам'ять героїчної молоді, яка свідомо віддала себе у жертву, щоб ми сьогодні мали можливість продовжувати жити у вільній, територіально цілісній Україні!
Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, Міжнародний Посол миру
Фото та історичні дані взяті з інтернету. Особлива вдячність фотокореспонденту Радіо Свобода Сергію Нужніну
