Художні мініатюри Сухомлинського

Художні мініатюри Сухомлинського

 Прочитайте разом з дитиною казки Василя   Сухомлинського,   поміркуйте,     висловіть свою думку:   Чого навчила Петрика   маленька пташка? Чому   бабуся одразу нічого не сказала Петрику? Чи   моральними були дії   Дмитрика? А Сергійка? Як   гадаєте, якими вони виросли людьми?

    Бабуся і Петрик

        Теплого весняного дня бабуся взяла онука з     собою    до лісу. Збираючись у дорогу, вона дала   Петрикові    кошик із їжею та водою. Петрик був   ледаченький        хлопчик, і вуз­лик здався йому   важким. Тоді бабуся      понесла кошик сама.
        У лісі вони сіли під кущ перепочити. Аж бачать,   до сусіднього дерева прилетіла маленька пташка. У   дзьобику вона несла волосинку. Петрик тихенько, щоб не злякати пташку, підвівся і побачив на дереві велике волосяне гніздо.

А пташка швидко полетіла і невдовзі повернулася до гнізда з волосинкою у дзьобі.
Петрик широко розкрив очі від здивування.

— Бабусю, — прошепотів він, — невже вона щоразу по волосинці носила й збудувала таке велике гніздо?

— Атож, по волосинці, — відповіла бабуся. — Це працьовита пташка.

Петрик задумався.

За хвилину сказав:

— Бабусю, можна я сам далі понесу кошик із їжею? І пальто ваше понесу. Можна?

П’ять дубів

Двоє школярів Дмитрик і Сергійко пішли з учителем до лісу. Вчитель викопав їм по три маленькі дубочки й сказав:

— Несіть додому, посадіть ці дубочки біля хати.

Приніс Дмитрик дубок. Викопав одну ямку, посадив дубок. Узяв другий дубок, глянув на нього, і здалося Дмитрикові, що корінець кволий.

Викинув Дмитрик того дубка на дорогу.

Подивився на третій дубок. Здалося Дмитрикові, що гілочки в нього занадто слабкі.
Викинув Дмитрик і третій дубок на дорогу.

А Сергійко посадив свої три дубки, потім вийшов на дорогу, і побачив два саджанці, що в пилюці лежать. Підняв їх Сергійко, посадив поряд із своїми трьома дубками.

Поливає Сергійко дубки, ростуть вони, зеленіють.

А Дмитрик і забув про свій дубок, засохло маленьке деревце.

Минуло багато років. Стали Дмитро і Сергій дорослими людьми. У Дмитра вже синок є — Дмитрик, а в Сергія — маленький Сергійко.

Питає якось Дмитрик у батька:

— Тату, чому біля Сергійкової хати росте п’ять дубів, а біля нашої жодного немає?

Мовчить батько.