Як починається наркоманія
Наркоманія – це тяжке захворювання, що викликається зловживанням наркотиками. Наркоманія характеризується патологічною, хворобливою пристрастю до речовин, які згідно списку, затвердженому міністерством охорони здоров’я України, віднесені до наркотиків. В останні роки з’являється дуже багато нових видів і форм наркотиків, в тому числі розроблених штучно. Вони мають тенденцію до посилення своєї наркотичної дії. Як це не прикро, ці наркотичні речовини все більше розповсюджуються серед населення, переважно молоді. Відповідно прогресує звикання до наркотиків людей, які, на жаль, попадають від них у фізичну та психологічну залежність.
Існують основні чотири типи наркоманії: опіумна наркоманія (зловживання опіумом, алкалоїдами, що в нього входять, і штучними замінниками морфіну); гашишизм (зловживання тими сортами коноплі, що вміщують достатню кількість тетрагідроканабіолу); наркоманія, що викликана стимуляторами; наркоманія, що викликана деякими снодійними засобами, котрі відносяться до наркотиків.
Наркоманія проявляється постійною потребою у прийомі вище означених та подібних наркотичних речовин. Чому? Тому що психічний та фізичний стан захворілого залежить від того, чи прийняв він препарат, до якого звикання вже розпочалось і розвивається далі. Наркоманія веде до серйозного порушення життєдіяльності організму та соціальної деградації. Ця хвороба з хронічною течією. Вона розвивається поступово. Причиною її являється властивість наркотичних речовин викликати стан сп’яніння.
Перший шлях розвитку пристрасті до наркотиків
Відомі два шляхи розвитку патологічної, хворобливої пристрасті до наркотиків. При першому – зловживання виникає по незнанню. Часто це є наслідком неправильного прийому наркотичної речовини, що призначена лікарем, або самолікування за порадою безвідповідальних і некомпетентних осіб.
Деякі люди, особливо занадто вразливі, схильні до тривожно-помислових переживань та наркотичних проявів. Вони, боячись болі, неприємних відчуттів, безсоння та інших обтяжливих станів, збільшують дозу та частоту прийому ліків, призначених лікарем. Такі люди усвідомлюють небезпеку, що їм загрожує. Вони звичайно переконані, що покращення самопочуття, яке повинно нібито наступити, буде продовжуватися до тих пір, поки приймаються ліки. Тому їм хочеться неодноразово відчути його дію, при цьому часто обманюючи та переконуючи лікаря в тому, що тяжкі прояви хвороби у них зберігаються.
Другий шлях розвитку пристрасті до наркотиків
Другий шлях розвитку патологічної, хворобливої пристрасті до наркотичних речовин – це свідомий прийом наркотиків з метою отримання ефекту наркотичного сп’яніння. До цього, як правило, схильні емоційно нестійкі, психічно незрілі та несамостійні, надто егоїстичні особистості, інтереси яких обмежуються елементарними потребами. Такі люди схильні до наслідувальних дій. Самоконтроль спонукань у таких людей, як правило, відсутній. Тому прагнення до сп’яніння не зустрічає внутрішнього опору. Наркоманія розвивається швидко та супроводжується регулярним поглинанням все більш зростаючих доз наркотичних речовин. Перебіг хвороби в таких випадках дуже тяжкий і закінчується він, як правило, катастрофічно — передчасною смертю.
Як починається наркоманія
Наркоманія починається з повторних прийомів наркотиків внаслідок бажання знову й знову пережити відчуття, що викликані наркотичним сп’янінням. Без прийому наркотиків така людина відчуває незадоволення, їй «чогось не вистачає». Заспокоєння приносить тільки черговий прийом наркотику. Так у наркомана формується хвороблива пристрасть до нього, що поступово пригнічує та витискає нормальні потяги будь-якої здорової людини.
По мірі вживання наркотику дія його слабшає, і наркоман для досягнення колишнього ефекту змушений додатково збільшувати дозу наркотичної речовини. Поступово інтенсивність відчуттів неминуче знижується. Наркотичне сп’яніння стає приємним скоріше тому, що стан тверезості вже дискомфортний, неприємний. Тобто все стає навпаки відносно того, що повинна відчувати нормальна, здорова людина. А це вже патологія. У даному випадку спостерігається характерний симптом наркотичної залежності, ознака наркоманії. Хворий нею неспокійний, напружений, неспроможний будь на чомусь зосередитися, відволіктися від думок про наркотик. І лише введення чергової порції наркотику приводить його у бажаний стан.
Наслідки зловживання наркотиками
Якщо спочатку наркотик викликав розслаблюючу, заспокійливу дію, що позбавляла можливості цілеспрямованої діяльності, то тепер сп’яніння повертає працездатність. Процеси життєдіяльності у таких людей протікають при постійній присутності наркотику в організмі. А припинення його прийому порушує ці процеси. Сигналом потреби у наркотику, що став вже життєво необхідним, слугує фізичний потяг.
Якщо на початку хвороби потяг до наркотику відбивався розладом психічних функцій (дратівливістю, пригніченим настроєм, нездатністю зосередитися тощо), то тепер з’являються ознаки порушення фізичного стану: пітливість, прискорене серцебиття, сухість у роті, м’язова слабкість, тремтіння кінцівок, блідість, розширені зіниці. Задля задоволення свого потягу наркоман здатний на приниження, обман, зраду, крадіжки та насилля.
Якщо наркотик не поступає в організм більше доби, розвивається так званий абстинентний синдром – тяжкий стан, який супроводжується важкими психічними та фізичними розладами, у ряді випадків небезпечних для життя. По мірі розвитку хвороби наступає глибоке виснаження організму. Порушуються функції всіх систем. Але без наркотику стан слабкості настільки сильний, що хворий може загинути. Часто при цьому медична допомога є безрезультатною. Смерть переслідує наркомана з перших же днів або тижнів захворювання.
Боротьба з наркоманією та її лікування
Суспільство бореться з наркоманією й перешкоджає її розповсюдженню. В усіх країнах, в тому числі в нашій державі, кримінальному покаранню підлягають особи, що протизаконно виробляють або розповсюджують наркотичні речовини. Ефективне лікування наркоманії можливе тільки у психіатричному стаціонарі при умовах необхідного спостереження та контролю. Лікування наркоманії – це довгий процес. Чим раніше хворий звернеться до лікаря, тим менше часу займе необхідне повторне лікування. Члени сім’ї хворого повинні бути зацікавлені в його лікуванні, бо ця проблема безпосередньо стосується всіх, особливо рідних і близьких, його найближчого оточення. В їх інтересах ставити до відома лікаря про проблему наркоманії та своєчасно розпочинати лікування.