Людмила Порохняк-Гановська: «Головною темою сесії було формування цілей сталого розвитку жінок ООН»
— Людмило Андріївно, Ви щойно повернулись із сесії Комісії ООН. Які питання розглядались цьогоріч?
— На сесії були представниці з різних куточків світу. Теми озвучувались різні, але всі вони стосувалися жіночого питання. Мені, скажімо, як лікарю, надто близькою була тема розроблення стратегії збереження здоров’я родини. Йдеться про те, щоб створити в країнах світу групи медсестер, які б навчали жінок здоровому способу життя та профілактиці неінфекційних захворювань, епідемія котрих є причиною смерті 80% населення.
Це хвороби серцево-судинної системи, діабет, рак та хронічні захворювання легень. Цими хворобами хворіють менше люди, що ведуть здоровий спосіб життя: не курять, не вживають надмірно алкоголь, багато рухаються і вживають корисну їжу, особливо органічну. Тож кожна родина має мати це на увазі. Окрім того, жінки повинні чітко знати перші ознаки цих захворювань і вміти їх визначати. Для цього вони повинні мати доступ чи вміти користуватись простими медичними приладами: тонометром, глюкометром, пікфлуометром так само легко, як зараз користуються термометром. Цьому їх навчать медсестри, допоможуть розробити дієти для родин зі специфічними потребами. Особливо важливі ці навички для сільської місцевості, в якій амбулаторії можуть знаходитись в іншому селі.
Жінки повинні чітко уявляти собі, у яких випадках лікаря потрібно викликати терміново, коли самому швидко звертатись до нього, а які стани не є критичними. Такі знання однієї людини в сім’ї можуть забезпечити тривале здоров’я усієї родини. Новим напрямом нинішньої сесії стало менторство. Це так званий «союз» старших жінок з молодими. Загалом головною темою сесії було формування цілей сталого розвитку жінок ООН.
— Розкажіть, будь ласка, які саме цілі?
— Всього було сформовано 17 головних цілей. Це: і чиста вода, і чиста енергія, і якісна освіта, і глобальне партнерство, і економічний розвиток, і т. д.
Першою та другою йдуть, на мою думку, дві основних: світ без злиднів та боротьба з голодом. Далі — охорона здоров’я, і закриває першу п’ятірку гендерна рівність.
— Схоже, питання гендерної рівності хвилюють увесь світ. Та, напевне, українських жінок найбільше?
— Я часто зустрічаюсь з представницями різних громадських організацій. І всі вони в один голос кажуть: «Чому мало жінок в парламенті?», «Чому жінки не можуть пробитись до ешелонів влади місцевого рівня?». Я їх прекрасно розумію, бо жінки (нехай не ображаються чоловіки) більш освічені.
Нас знайомили з досвідом інших країн, і дійшли висновку: чим більше жінок в органах влади, тим менше конфліктів. Та не лише діло в політиці. Візьмемо, скажімо, сільське населення нашої країни. За статистичними даними, в селі проживає 13 млн людей, з них 8 млн жінок. Вони виробляють дві третини сільськогосподарської продукції, а рівень життя їхніх родин такий, що або вони самі шукають кращої долі в містах або й в інших країнах, або це роблять їхні діти, не залишаючись на постійне проживання в рідному селі. Мені трішки хочеться зупинитись на досвіді Південної Африки. На сьогодні там економічний підйом, зумовлений самими жінками.
Вони взяли економічні важелі в свої руки і підняли малий і середній бізнес: не імпортують продукти харчування, а виробляють свої. Ось реальний приклад, що можуть жінки…
— Може, в Україні до цього питання потрібно більше залучати громадські організації?
— Насамперед задамо питання: що таке громадська організація? Відразу знаходимо відповідь: це зазвичай недержавна організація, яка не фінансується. І багато організацій відразу розпадаються або витрачають у першу чергу свої сили на пошук спонсорів. Утім, якщо і є спонсори, то немає зв’язку між громадами і громадськими організаціями.
Візьмемо, наприклад, досвід американських громадських організацій, де жіночі організації фінансують американські фонди. Їх представники контролюють роботу громадських організацій. Вони можуть прийти в організацію і сказати «я на вас віддаю сто доларів і хочу бачити, наприклад, щоб всі дерева були зелені». Наші громадські організації мали б працювати з громадами, а замість цього вишукують спонсорів. І на це витрачають в десять разів більше часу, ніж на роботу з громадою…
— Повернімося до Вашого виступу на сесії. Якою була дискусія опісля?
— Жвавою. Багато було висловлено хороший ідей. Зокрема представниця ВООЗ Натела Менаболе зацікавилася курсами для медичних сестер для бідних і розвиваючих країн. Загалом, на її думку, у людей склалось хибне ставлення щодо того, що от держава щось повинна… Людина повинна насамперед сама турбуватись за своє здоров’я, так як від медицини залежить лише 10%, від спадковості 15%, від екології теж 15%, решта — 60% залежить від самої людини, її здорового способу життя. Йшлося також і про шкідливість куріння. Приміром, лікар Густаво Гонзалес Какамі повідомив про останні дослідження Центру раку: куріння (як активне, так і пасивне) напряму впливає на здоров’я жінки — викликає рак молочної залози. Елізабет Карл, репрезентант ментального здоров’я ООН, висловилась про шкідливий вплив на здоров’я негативних думок, що ведуть до депресивного стану і розвитку пухлин.
— Людмило Андріївно, що Вас найбільше вразило на останній сесії ООН?
— Найбільше… Напевне, що було багато молоді. Щодня на брифінгах було до 300 людей. Йшлося і про молодіжні питання, зокрема про волонтерський рух. Пропонувалось залучати до волонтерського руху 14-річних юнаків та дівчат. Це виховує молодь, і скажу більше: це підносить до стандартів кращого життя.
Наталка Срібнянська
