Skip to main content
Чи треба бути  ввічливим з іноземцем?

Чи треба бути ввічливим з іноземцем?

Так, треба. Саме так сказала бабуся-полячка на мою похвалу її внучкам, котрі щодня віталися зі мною, коли я гуляла з сином. Адже неважливо, хто ти за національністю, в першу чергу ти — людина, з якою треба бути ввічливим. Отож про Польщу.

Можливо, комусь речі, про які я пишу, здадуться зовсім буденними і простими, але мені вони запам’ятовуються і приємно вражають. Бо, навіть ідучи з дитячим візком доріжкою, люди, які їдуть велосипедом, ввічливо просять дати дорогу, а проїхавши — дякують.

Коли я була вагітною і стояла в чергах супермаркету, мене завжди пропускали. Це виглядало дуже мило, і спочатку я ніяковіла, бо ж коли приїхала до батьків в Україну, в супермаркеті довелося стояти як всі, і мій круглий живіт не став причиною, щоб мене пропустили.

Зовсім нещодавно чоловік попросив купити батарейку до ключів від автомобіля. Підійшовши до магазину, побачила, що двері там уже відкриті продавцем, який бачив, що я йду з візком і дитиною. До речі, біля магазинів, лікарень та будівель, до яких часто доводиться ходити, є пандуси і не треба носити візок по сходах.

Люди, які з тобою працюють, не відвертають голови і не роблять вигляд, що не помітили, а вітаються, незважаючи на те, що ми іноземці. На вихідних, коли ми виїхали до озера, зустріли наших сусідів-поляків та колег з чоловікової роботи. Вони вітались за руку з нами обома (бо в Польщі з жінками теж вітаються потиском руки), жартували й приємно усміхались, розпитували, як справи, та забавляли нашого синочка.

Польські поліцейські — це справді захист. Коли пересуваєшся автомобілем і бачиш, що назустріч їде поліція — зовсім не треба боятись. Якщо ти дотримуєшся правил дорожнього руху — тебе ніхто не зупинить. Наприклад, зимою в нашій машині не горіла лампочка (чоловік сказав, що лампочка, не завантажуючи мене автомобільними термінами), нас зупинили і сказали, що у вас не горить світло, купіть, будь ласка, лампу і замініть якомога швидше. В Україні ж нас за схоже оштрафували б на 300 грн. 

Пишу під враженням, що відбувається навколо нас. Дуже приємно, коли тебе поважають і не вважають людиною другого сорту. Всі ми люди, треба поважати один одного і насолоджуватися життям, а не намагатися показати свою перевагу чи першість. 
 

Зіна Гордієнко