210-та річниця з дня народження Кобзаря

«І оживу. І думу вольную на волю із домовини возову…» Цими словами Тарас Шевченко звертається до Марко Вовчок, якій присвятив своє чергове «посланіє» ще у 1859 році. Заклик Кобзаря викарбуваний на постаменті монумента, який Іван Кавалерідзе втілив у життя для рідного міста Ромни, сьогодні набрав потужної об’єднуючої сили. Ці слова з сумом увійшли в серце автора статті з самого дитинства. З роками зійшлися всі «пазли», а значення присвяти піднялося на вищий щабель, створивши підґрунтя для творчого та громадського життя. 

Сьогодні зранку на Чернечій горі відбувся мітинг, молитва, присвячені Т. Г. Шевченку. А в Ромнах, біля величного монумента скульптора І. Кавалерідзе, відбулася урочиста церемонія покладання квітів, Черкаське земляцтво ініціювало ювілейні заходи біля пам’ятника Т. Шевченку, автором якого є Матвій Манізер. 

У столиці України відбулося понад 30 творчих заходів, присвячених 210-й річниці з дня народження Кобзаря, молебень в храмі Різдва Христового на Подолі, в Театрі юного глядача був влаштований концерт-вистава «Тарас співає», а в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України була створена виставка ілюстрацій збірки поезії Т. Шевченка «Кобзар».

У Києві підготовили потужну програму культурно-мистецьких заходів. Лише понад 30 тематичних подій були спрямовані на відзначення ювілейної дати, зазначила заступник голови КМДА Ганна Старостенко. Можна пройтися по виставковим залам столиці й відчути всю велич Кобзаревого таланту, який надихає нас і сьогодні. В церкві Різдва Христового відбулася заупокійна панахида, а в театрі юного глядача  концерт-вистава «Тарас співає», Музей театрального музичного та кіномистецтва України відкрив виставку ілюстрацій видань збірки поезії Т. Шевченка «Кобзар».

Відзначила ювілейну річницю з дня народження Кобзаря й Київська православна богословська академія. Семінаристи молилися, співали, читали вірші, згадуючи величну духовну спадщину українського пророка.  «Своєю поезією він навчає нас любити, леліяти і захищати незалежність рідної України», – зазначили ведучі вечора студенти Олег Чабан та Дмитро Дмитрушець.

З 2021 року зберігається в колекції української книги останнє перевидання Шевченкового Кобзаря під назвою «Фронтовий Кобзар». Автор проєкту – художник, фотограф, боєць ЗСУ Сергій Пущенко (який загинув у Василькові 2 березня 2022 року), у короткій передмові написав «У цей складний час історичне слово Кобзаря по-новому зазвучало в окопах бійців: «І на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син і буде мати…». 

Тарас Шевченко жив і формувався в період пригнічення українського народу з боку росії. Але вільний дух козацтва, життєві пріоритети, гострий розум, широкий розмай талантів майбутнього Прометея зробили свою шляхетну справу. Ми маємо Пророка, Співця волі, Творця краси й любові до свого, українського. Коли прийшли часи Революції гідності, автор статті зробила плакат з портретом Т. Шевченка з написом – «Мені соромно за уряд України!».

Чимало художників присвятили свою творчість Кобзарю, черпаючи натхнення з його величної багатогранної біографії. Ми вже назвали скульпторів Матвія Манізера, Івана Кавалерідзе, додамо до цієї плеяди твори Івана Макогона, Василя Бородая, Володимира Чепелика, Івана Липовки, Миколи Білика, Анатолія Куща та багатьох ін.

Шевченко-художник задумав живописну серію «Мальовнича Україна», і ось поряд чудові повнозвучні картини, в яких прославляється невмируща краса української землі. Кожен автор по-своєму створює гімн хвали унікальним краєвидам. Досить згадати твори Костянтина Чернявського, Івана Пилипенка, Віри Баринової-Кулеби, Миколи Кутняхова, Анатолія Зорка, Олеся Солов’я, Ольги Карпенко.

А скільки унікальних творів, присвячених українському Прометею, ми маємо в декоративно-прикладному мистецтві! Гобелени, рушники, розпис, писанки, ковка, лозоплетіння, вишивка, кераміка, колажі, витинанки, писанки... Як не згадати фарфор Володимира Щербини «Мій Шевченко», унікальне панно з соломки Олександра Саєнка «Реве та стогне Дніпро широкий», килим Марії та Івана Литовченків «Тарас Шевченко та Україна» та багато ін. 

Мистецька Шевченкіана – наш духовний скарб, по праву вагоме місце в ній займають творчість народного художника України Михайла Дерегуса, легендарного Івана Гончара. Знакові, яскраві твори Миколи Стороженка, Сергія Якутовича, Василя Перевальського, Миколи Стратілата та Миколи Кочубея увійшли у золоту скарбницю українського мистецтва.

Знакова постать поета, прозаїка, художника, драматурга, громадського діяча, який усе життя присвятив боротьбі за вільну Україну. Творчість Кобзаря щедра та розмаїта, сповнена пророцтв, могутнього викривання, піднімає людство над неуцтвом, надихає до боротьби, спрямовуючи всі сили на перемогу:

«Борітеся – поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»