Вклад «Мистецької світлиці» у перемогу
Нещодавно у виставковій залі Центральної бібліотеки імені Івана Франка відбулося відкриття Міжнародної художньої виставки «День вільних і нескорених». Організатори ― Київська організація Національної спілки художників України, творчий осередок «Мистецька світлиця», Міжнародна організація «Федерація жінок за мир у всьому світі».
Мета ― не допустити варварство, біль, розруху, яку спричиняє війна, розгорнута ворожою сусідньою ордою. Дати надію дітям на щасливе життя без болю і страждань. Зберегти пам'ять про важливі моменти в житті українського народу в боротьбі за незалежність. Побудувати міст єдності між державами, де вимушено перебувають у важкий час українці. Створити творчу лактацію, на якій кожен учасник ― будь то художник, організатор чи гість проєкту, зможуть висловити своє відношення до подій, які звалилися на Україну, стали загрозою всього цивілізованого суспільства.
Учасниці ― відомі художниці, які вже не раз працювали у наших спільних проєктах, але зараз розлетілися по всьому світу з часу військового вторгнення раші в нашу державу. Касандри «Мистецької світлиці» намагаються через творчі образи зробити свій внесок у довгоочікувану перемогу: Олена Толкачова, Олеся Вакуленко, Дар’я Добрякова, Ольга Гайдамака, Ганна Носенко, Марина Туркевич, Лідія Почекайлова, Лідія Нечепорчук, Марина Саркісян (Україна―Вірменія), Оля Шевель (Нова Зеландія), Марія Грін (Польща), Julia Decorum (Відень), Jale Haeuser ( Німеччина).
У вітальному слові завідувачка бібліотеки Валентина Никитович зазначила, що творчий проєкт обговорювався ще весною, і ми не знали, у якому форматі він відбудеться, бо щойно вікна бібліотеки постраждали після попадання ракети у сусідній будинок. Так виникла ідея створити листівку до Дня Незалежності й надати можливість художницям починати творчо опрацьовувати завдання, незважаючи на те, що чимало родин із дітьми виїхали за кордон, а ті, що знаходилися в Києві, переховувалися у бомбосховищах або у ванних кімнатах, коридорах власних помешкань…
Вітаючи учасників проєкту з відкриттям виставки, голова правління «Федерації жінок за мир у всьому світі», мати-героїня, патріотка України, громадська діячка Тетяна Коцеба зазначила, що для української жінки немає перешкод ніколи. Представлені картини підтверджують, що з такими самовідданими художницями ми обов’язково досягнемо перемоги. Бо вони і дітей оберігають, і родину утримують, і сприяють збереженню єдності української спільноти. Серія творів «Із серця Києва» Альони Толкачової була відзначена цінним подарунком. Дійсно, художниця зуміла передати отой тривожний стан кожної родини, матері, коли навколо були вибухи, розривали серце звуки сирен і страх буквально паралізував звичний ритм життя. На її картинах на тлі заклеєних скотчем вікон воно продовжувалося…
Потужну серію робіт представила Оля Гайдамака, яка розкрила через творчі образи жорстокі реалії війни, ― «Азовсталь», «Маріуполь», «Чернігів», «Мужність». У кожній композиції ми відчуваємо силу жінки, яка встала на захист своєї держави, своїх дітей, своєї культури, історії. В картинах вирує неймовірно потужна сила впевненості у перемогу, вона всюди ― і в знайдених акцентах самоідентичності, фольклору, народних орнаментах та обрядах. Мабуть, тому твори не залишають байдужими глядача, викликають гордість за свою державу.
Марина Саркісян показала красу петриківського розпису, трансформованого у власний творчий стиль. Так народилися потужні картини української абетки, над якою художниця працює останнім часом. А серія графічних композицій вражає глибоким змістом, знанням історії культури українського народу, символів, кодових знаків, фольклорного підґрунтя.
«Слід зазначити твори Олі Шевель із Нової Зеландії, Julia Decorum з Австрії, Jale Haeuser з Німеччини ― участь художниць інших держав підтверджує єдність світової спільноти у боротьбі на мир», ― відзначила заступник голови КОНСХУ, мистецтвознавець, художниця Ганна Лавреха.
На виставці можна побачити твори Лідії Нечепорчук, Лідії Почекайлової, Людмили Турченко, Катерини Баужі (Київ). «Художниці по-різному відгукнулися на завдання, але кожна проявила свою авторську сутність, в якій є головне ― привнести свій вклад у перемогу. Показати, як в умовах війни, труднощах моральних та фізичних, жінка завжди є Берегинею родини, Батьківщини, зберігачем культурно-мистецьких цінностей», ― висловив думку член НСХУ, керівник творчої студії «У пана Едуарда», онук відомого українського живописця, народного художника України І. Штільмана.
Привітати учасниць проєкту від «Федерації всесвітнього миру» приїхало подружжя Корсун Ігор та Рубі з Філіппін, яким прийшлося з перших днів вторгнення раші на нашу землю пережити евакуацію з Бучі. «Завдяки мистецтву, люди єднаються, формують свої почуття через створені художні образи. Виникає потреба бути корисним державі, родині, особливо дітям», ― зазначив І. Корсун, відповідальний секретар «Федерації Всесвітнього миру».
На самому початку статті автор зазначила, що одним із завдань проєкту є побудувати міст єдності між державами. Слушно цю думку висловив І. Франко, наш Каменяр: «Мета мого життя і деяких людей полягає в тому, щоб підтримувати життєві та духовні зв’язки української інтелігенції з високорозвинутими націями Європи, а з іншого боку, ближче познайомити ці нації з духовним життям українського народу». Згаданому висловлюванню понад 140 років, але його зміст актуальний як ніколи саме сьогодні.
Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, автор проєкту, засновник «Мистецької світлиці»
Фото Едуарда МЕЖУЛА
