Екологія родини як усвідомлений духовний вибір людини

Екологія родини як усвідомлений духовний вибір людини. Така одна з ключових ідей, що стосується багатьох сучасних українських сімей, пролунала під час проведення у м. Харкові семінару-практикуму, що має назву «Екологія родини».

В тематичній рубриці Громадського руху «Екофорум» (більш детальна назва «Безпечна екологія  ― чисті думки + відповідальні вчинки кожної людини = запорука щастя кожної родини») наприкінці січня у м. Харкові відбувся цікавий екскурс у різні сфери історичних, психологічних знань людства. А щоби слухачам легше й цікавіше було сприймати багато пізнавальної інформації, періодично із аудиторією відбувалися діалог та дискусія, обмін думок, без зайвого нав’язування якоїсь «єдино правильної відповіді». Бо саме під час дискусії нерідко шукаємо та знаходимо істину, продовжуючи таку естафету знань упродовж життя.

На думку Едуарда Юровського, співведучого цього семінару-практикуму, одного із засновників Громадського руху «Екофорум», у сучасному інформаційному просторі дуже важливе живе спілкування. Тому свій виступ він налаштував і так наблизив до сприйняття присутніх, аби отримати своєрідний зворотний зв’язок. І саме тому Едуард запропонував усім залучатися до дискусії. 

― Усі ми є учасниками процесу із символічною назвою «життя», ― звертається він до аудиторії. Згадуючи свого духовного наставника, Івана Івановича Стрільця, Едуард Юровський процитував головну його ідею: моя основна задача ― це пошук істини. Багато років провівши разом із своїм Вчителем, Едуард Юровський сьогодні акцентує увагу на необхідності розуміння внутрішньої сутності людини, на універсальному понятті родини, де є кровна сім’я, з якою нас пов’язує спільний побут і багато інших моментів життя, а також духовна сім’я, з якою маємо більш глобально знайти свій шлях еволюції. Бо сучасне життя кидає чимало духовних викликів, де маємо усвідомлено обирати справжню людяність, поряд з її імітацією, адже завжди дуже нелегко здобувається істина. І тут, на думку Едуарда, варто підвищувати професійність своїх життєвих процесів. Адже важливо навчитися жити якісно, цілісно, гармонійно.

Сьогодні багато серед нас ставлять собі завдання. Важливо, щоби результати стали частиною нас, тоді ми стаємо більш досконалими, людяними. Праця в широкому розумінні слова та ставлення до цього явища, за словами Едуарда Юровського, є в основі концепції Івана Стрільця. І саме родинні відносини в процесі їх поступового гармонійного розвитку стають для людства своєрідним сучасним мирним «полігоном», де ми рухаємося від еволюції «я» до «ми». Тут ще було озвучено такий цікавий нюанс. Якщо зробити короткий екскурс у старослов’янську абетку, то можна згадати відомі літери «аз», «я». «Аз» символізує Бога, Творця, «я» показує певну обмеженість і тому невипадково знаходиться на останній позиції абетки. Саме тому пролунала думка про богоцентризм, на відміну від доволі відомого егоцентризму, притаманного сучасній цивілізації.

Цікава відкрита дискусія

Один із факторів суспільної значимості таких заходів ― це формат відкритої дискусії. І цікаві  й доволі несподівані запитання присутніх, і актуальні коментарі з аудиторії, і навіть критичні зауваження  є дуже важливими та цінними. І, до речі, культура спілкування з опонентами, які, цілком не виключено, зможуть згодом стати однодумцями, притаманна стилю виступів Любові Бойко, співавторки книги «Екологія родини», науково-популярного видання із серії «Чоловік та жінка: гармонія пари». Вона як практичний психолог-консультант, працюючи з сім’ями та дітьми, і в шкільному середовищі у місті Люботині на Харківщині, і в більш широкому соціумі, розповіла присутнім чимало цікавих невигаданих історій з реального життя різних родин, зберігаючи необхідну анонімність та конфіденційність.

Під час семінару-практикуму пролунало доволі непросте запитання з аудиторії. Про неконтрольовані дошлюбні сексуальні контакти сучасної молоді: добре це чи погано? І як батькам до цього ставитися? Доволі болюча проблема для тих родин, де батьки чимало зусиль прикладають для виховання, а діти роблять зовсім по-іншому, чи не так? Адже на практиці є не єдині випадки, коли дівчина вийшла заміж за розрахунком, аби звільнитися від сумних реалій життя своєї родини, відчула себе дорослою жінкою, і що ж далі? А потім через рік припинився такий шлюб…

Тут і моральні цінності, і пошук щастя, і багато інших аспектів життя мають відбуватися у власному самоконтролі конкретної людини, якщо вона чи він навчиться усе критично осмислювати та робити власний усвідомлений вибір. Принаймні, такий духовний орієнтир поведінки пролунав однією з ключових ідей семінару-практикуму «Екологія родини». 

Багато чого залежить від виховання й культури в конкретній родині. Навіть толерантно налаштована Любов Бойко, професійно обізнана у цій сфері практичний психолог, доволі зрозуміло говорить про необхідність вміти стримуватися, адже для початку варто краще познайомитися із чоловіком, жінкою, а вже потім думати про сексуальні стосунки.

Тут під час відкритої дискусії ніхто нікого не засуджує, але активно й коректно висловлює свою думку, ділиться із присутніми власним досвідом і життєвими спостереженнями. Отож продовжу, розповім про те, що довелося почути від психолога.

Траплялися й такі випадки серед клієнтів, яких консультувала Любов Бойко, що батьки були зайняті дисертаціями, своїми проєктами. Тато й мама фізично просто не мали часу займатися власною дитиною, яка почала експериментувати, відбувалися стихійні сексуальні контакти. Бо в тій родині батьки не виконували свою функцію, йдеться про виховання і просте людське спілкування із дитиною.

На переконання Любові Бойко, не бабусі й дідусі, а саме батьки мають активно займатися вихованням своїх дітей, контролювати їх режим дня і харчування. А бабуся може розповісти цікаву казку, притчу. Не варто підмінювати поняття та життєво важливі функції у родині.

Особистий розвиток у родині

Те, що у такий непростий воєнний час є люди, які намагаються у такий мирний спосіб привернути суспільну увагу до таких духовних питань, що стосуються багатьох родин, вже заслуговує на моральну підтримку. Що у ці нелегкі часи духовно консолідує українську націю? Що саме духовно підтримує наші сучасні родини?

Над цими та іншими актуальними викликами сучасності публічно розмірковує фаховий психолог Любов Бойко. За її словами, егрегор родини підтримує сьогодні всіх українців. А влада — то є відповідальність за інших. За основою вчень Івана Стрільця, 12 рангів символізують рівень розвитку людства. Є серед нас доволі високоорганізовані індивідууми, а є такі, які поки що не досягнули цього. І тут має бути індивідуальний підхід, адже у родинах важливо бережливо, із повагою та розумінням ставитися до тих, хто з нами поруч. У родинах важливо звертати увагу не тільки на сексуальні стосунки й подібні моменти, а ще й замислюватися про те, як ми проживемо з цією людиною, як подолаємо життєві випробування. І коли ми дізнаємося про невигадані історії з життя, де люди прожили чи нині живуть разом півстоліття, то це вже є класним прикладом. Тут, на думку Любові Бойко, чоловіку та жінці важливо підбирати собі пару за рангом, інакше кажучи, за рівнем розвитку особистості.

Свобода вибору, стихія вибору чи усвідомлений вибір?

Маємо усвідомити відповідальність за свої вчинки. Саме це має стати модельною поведінкою людини у житті родини. На такий орієнтир усвідомленого духовного вибору, де не покарання й заборони будуть мотивувати людину робити достойні вчинки, а її совість та рівень особистого розвитку, зорієнтований інший спікер семінару.

На переконання Едуарда Юровського, співведучого цього семінару-практикуму, одного із засновників Громадського руху «Екофорум», не варто людину «перетворювати на автомат», навіть «добрий автомат», тобто обмежувати свободу вибору. Водночас варто створювати таку систему передачі знань, коли людина зможе зробити саме усвідомлений вибір. А ще варто враховувати вікові етапи розвитку дітей та підлітків, якщо йдеться про сімейне та шкільне виховання й просвітницькі заходи. 

Іншими словами, не варто боятися робити помилки? Бо у такий спосіб людина змалечку набуде власний життєвий досвід.

За словами Едуарда Юровського, дитина доторкнеться й зрозуміє, що це є гаряче, і то вже буде необхідний для неї набутий досвід. І в більш глобальному контексті, на його переконання, саме Україна є тим простором, де совість, а не страх чи поліцейський контроль буде мірою поведінки кожного з нас. Ось такі є доволі оптимістичні прогнози фахівців стосовно нашого подальшого духовного розвитку в контексті людської цивілізації та подальшого життя сучасних родин.

Втім, ідеальна модель розвитку суспільства, без сумніву, є розумним стремлінням до ідеалу. Саме так ми гармонійно розвиваємося, коли маємо в собі моральні цінності сучасної людини. 

Леонід ГАПЄЄВ