Шляхетність пера Миколи Шудрі

В Ірпінській міській публічній бібліотеці імені Максима Рильського відбулася літературна година пам’яті з нагоди 90-річчя від дня народження письменника, журналіста, кінодраматурга, лауреата Шевченківської премії, який проживав у місті Ірпені з 1958 по 1991 рік по вулиці Садовій, 72. 

У читальній залі – полиці з книжками енциклопедиста, кінодраматурга, письменника, журналіста Миколи Шудрі (1935–2012).

Привертає увагу столик з колекцією книжок з дарчими написами відомих українців. Ведуча вечора Віра Пальчиківська познайомила гостей заходу з непростою долею  письменника.  На екрані уривок з документального фільму «Люди і долі» (режисерка Галина Устенко-Гайдай), світлини з родинного альбому. Спогадами про зустрічі з Миколою Шудрею  поділилися директорка музею Григорія Кочур, письменниця Алла Диба. Поезію Миколи Шудрі читали Олександр Котяш, викладач коледжу, та Олена Циганенко, директорка бібліотеки. Козацькі думи співав Віталій Кобзар, спогадами поділився Сергій Мартинюк.

Автор 20 книжок, 1000 мистецтвознавчих статей, дослідник історії України, бібліофіл і колекціонер, автор 120 документальних фільмів, кінодраматург залишив нам свою велику творчу спадщину.

Свого часу, будучи студенткою факультету журналістики Київського держуніверситету імені Тараса Шевченка, доля звела мене з цією Людиною. Він був правдивим і строгим критиком, рецензентом. З його легкої руки мої твори почали з’являтися на шпальтах газети «Молодь України»… і перша перемога в літературному конкурсі «50 золотих пер», і перше інтерв’ю з відомим Сергієм Бондарчуком, коли на Київській кіностудії імені Олександра Довженка знімали «Овід». Його слова «жодного дня без рядка» стали і моїм девізом.

Нещодавно вулиця 8 Березня в Ірпені перейменована на вулицю Миколи Шудрі.
Захід відвідав  консул Республіки Польща в Києві Pawel Owad.