Оксана Собко : “Моя мрія, аби люди співали для себе”
"Оксана Собко – очільниця аматорського гурту «Деревичка», який нещодавно порадував своїми піснями львів’ян та жителів Миколаєва, що на Львівщині. Сприяла виступам відома українська скульпторка, письменниця Катерина Немира.
У грудні 2023-го вийшов перший альбом «Деревички» – «Якби я мала крила орлині».
Народився гурт «Деревичка» у 2018 році. Спочатку це був гурт із шести співачок при журналі «Слово Жінки». Свого часу пані Оксана допомагала становленню журналу, а згодом так розспівалася з дівчатами, що ті її просто не відпустили.
– Народилося бажання виокремитися в повноцінний фольклорний гурт, який ми назвали «Деревичка» по назві річки, яка протікає через село мого батька на Хмельниччині, – розповідає Оксана. – Деревичка несе свої води по межі Волині, Полісся, Поділля…
Весь наш народ співучий. Я, наприклад, встигла записати від своїх бабусь багато автентичних пісень. В українських селах завжди співали. Співали для себе. Мені імпонують пісні без «обробки», які максимально нагадують спів наших предків.
Аматорський гурт не боїться співати просто неба. Наприклад, влітку репетиції проходять в парку на Володимирській гірці щовівторка. У них навіть є своя умовна лава. Люди в парку і перехожі відгукуються на голоси, вслухаються у слова, деколи підходять подякувати чи розпитати. Пісні захоплюють перехожих, повертають у свої родинні гнізда.
У колективі «Деревички» 14 осіб. В репертуарі понад сотня пісень, записаних у різних регіонах України. Під час виступів, перед виконанням пісень, коротко розповідають про історію пісні: з якого регіону, де саме була записана, від кого. Здебільшого це ліричні, обрядові веснянки, петрівчані, купальські, весільні пісні, застільні. Наприклад, весільні пісні Хмельниччини з родинного архіву Оксани співали в селі Пирогів на фестивалі «Осінь весільна».
Усі виконавиці цінують скарби етнічної культури й прагнуть, аби їх почули. Отож їдуть на фестивалі в Опішню, Кричківку, Богуслав, Житомир… Ось і до Львова доспівалися з програмою «Пісенні скарби України». Січень нового року розпочали у Львові в Музеї етнографії та художнього промислу. Чудовий вечір співу відбувся завдячуючи Катерині Немирі, відомому скульптору, та гостинності музейників. Пісні лунали у красивій історичній залі. Відома львівська волонтерка Леся Меншун-Мальків знайшла час, можливість і прийшла на концерт разом з батьками захисників та українцями тимчасово переселених з окупованих територій. Зала довго аплодувала й не відпускала виконавиць. Лунали пісні Хмельниччини, Полтавщини, Харківщини, Київщини, Житомирщини…
Співали львів’янам навіть під час вечері у ресторані «Пузата Хата».
«Від щирого серця дякую гурту «Деревичка» за запрошення та неймовірні емоції, – написала у своєму дописі на сторінці Фейсбук Мирослава Луцик-Чернецька. – Ваші голоси, ваш талант і щирість наповнили серце теплом і гордістю за нашу культуру. Кожна пісня, яку ви виконували, була маленьким дивом – живим, глибоким і справжнім. Ваші виступи пробуджують найкращі почуття, торкаються душі й залишають світлі спогади, до яких хочеться повертатися».
Наступного дня «Деревичку» радо зустрічали на сцені Будинку культури в місті Миколаєві, що у Стрийському районі. Виступ у Миколаєві відбувся, завдячуючи Андрію Щебелю, меру міста, яке славиться книжковими толоками, фестивалями скульпторів.
Пісня зближує, гуртує, ріднить людей.
Є ще одна родзинка гурту «Деревичка»: вони дружні, активні й одноголосні, коли потрібна невідкладна допомога. Зараз усім болить доля України. На початку вересня минулого року члени гурту дізналися, що артилеристам 58-ї бригади потрібен антидрон-комплекс РЕБ і прийняли відважне рішення – зібрати кошти. Співати виходили двічі на тиждень. І вже на початку листопада досягли результату. Зворушив військовий, який, слухаючи спів, на знак вдячності став на коліно.
У гурті шанобливо ставляться до захисників. Вони не атакують госпіталі своїм співом, не нав’язуються, розуміють ступінь враженості. Дівчата знаходять зручне місце під стінами лікарні й починають спів. Хто себе почуває краще – виходить послухати, навіть підспівує. До захисників завжди приходять з гостинцями.
У гурту «Деревичка» багато планів і задумів. На все свій час. Головне – співати. Співати всюди. Співати в родині. Співати з друзями. Не забувати пісні наших предків, відчувати єдине і спільне коло родини, а це вся Україна. Оксану Собко тішить те, що добру ідею співати й продовжувати життя пісні підхопила й продовжує донька Тетяна, створивши гурт «Шум’я». Наша автентична народна пісня житиме доти, допоки ми співатимемо й цінуватимемо свої скарби.
Фото надані гуртом «Деревичка»
