Персональна виставка Наталії Гончарової
Персональна виставка Наталії Гончарової прикрасила Картинну галерею Центру культури та мистецтва Національного технічного університету (КПІ). Художниця подарувала шанувальникам образотворчого мистецтва свої твори, сповнені потужної енергетики, вишуканої краси. Чи то весна, чи переповнене емоціями серце мисткині, але глядача охоплює дивний стан участі у творчому дійстві, де панує добро, радість, відвертість, одночасно поєднані особливою інтригою.
Щоб зрозуміти сюжети, які зображені на картинах, потрібно трохи зазирнути в історію. Ієрогліфи — це кодові знаки, які з’явилися на Далекому Сході, і як писемність у Японії, Китаї, Кореї, тибетських монахів. Для їхнього тлумачення існують різні варіанти, потрібно тільки знайти свій «ключ».
Слово «почуття» відноситься до психології, розкриває емоційний стан людини. Природа почуттів залежить від виховання, освіти, моралі, інтелекту людини. Такий ключ образності знайшла Наталка Гончарова, яка за фахом викладач російської мови та літератури, музики, акторка, режисер та постановник дитячих мюзиклів. У її творчо обдарованій натурі відгукується все прекрасне, що наповнює наше життя. Потяг до малювання Наталія Львівна відчула ще з юних років, займалася в дитячій художній студії, у приватних вчителів, і з вдячністю згадує чернівецького художника-педагога Миколу Ткачука. До Буковини у Н. Гончарової особливі почуття, бо вона народилася в історичному місті Чернівці в родині медиків. А багатогранність таланту всмоктала від своїх предків — священиків, музикантів, письменників, акторів. Тому «бремя моє легке» стверджує Святе Письмо, мов би спеціально для Наталії Гончарової, яка з легкістю створює свої художні образи в різних творчих напрямках.
У свій самостійний виставковий шлях Наталія вирушила минулого року, і це вже третя її персональна виставка. Зрозуміло, які хвилювання наповнюють душу мисткині, бо відгук глядачів має певне значення для художника. Це мов ковток свіжого повітря на складному шляху формування творчого шляху, своєї манери образної мови.
Виставка наповнена творчим натхненням, захоплює глибокими за змістом сюжетами, в яких вирує життя. Оскільки ієрогліфи потребують тлумачення, то розкриттю створених картин допомагають літературні заставки, які написала сама художниця. Так і закрутився диск часу, в якому перетинаються людські долі, події, хвилювання, мрії. Головне, як стверджує сама мисткиня, не загубити у швидкоплинних ритмах бурхливої сучасності духовність, людяність, зберегти свою істинність. Саме так народилася ідея розкрити свої почуття через своєрідні образи ієрогліфів, сповнені кодових таємниць. У картинах домінує лінія. Саме вона, лаконічно й водночас красномовно, розкриває зміст знайдених тем. Художниця вдало оперує співвідношеннями на площині головних героїв, а це Інь і Янь. Так відчувається панорамність усієї картини, своєрідна космічність, в якій існує споконвічна таємниця боротьби протилежностей, які водночас не можуть існувати один без одного. Народжується інтрига, яка присутня на більшості картин художниці, саме вона й приохочує глядача до роздумів.
Почуття художниці знаходять відгук у багатьох глядачів, про що свідчать їхні спостережливі очі, відгуки, обміни думок. А поет Ігор Шестак порівняв картини Наталії Гончарової зі своїми віршами, якими він поділився на відкритті виставки. Звучали музика й спів, які доповнювали романтичну тональність багатьох сюжетів.
«Ієрогліфи почуттів» віддзеркалюють палку любов художниці до життя, людей, подій і висвітлюють потаємні бажання, мрії, які окрилюють життя творчої людини. Н. Гончарова ще й вдало працює як дизайнер, моделюючи форми, теми, предмети в сучасних варіаціях. Так художниця створює свій Едемський сад, де юні німфи крокують по життю з відкритими серцями та почуттями.
Ці сюжети відгукуються у глядачів, наповнюючи життя красою, вишуканістю, романтикою. Не байдужа мисткиня й до сумних подій сьогодення, коли український народ виборює свою незалежність, свої споконвічні кордони. Все це втілилося в погляді юної дівчини на картині «Майдан», сюжеті зі свічками у «Молитві». В цих картинах інша художня манера наближена до реалістичної, де акцент спрямований на мажорні кольори, які підкреслюють динаміку руху.
Ми попадаємо у світ любові. Однозначно це підкреслюють такі картини, де зустрічаються двоє, мріють під сяйвом місяця або завмерли під звуки саксофону в єдиному чуттєвому пориві. Про красу творів, щедру душу, добро та вишуканість Наталії Гончарової говорили друзі мисткині, які в цей буремний час йдуть поруч з художницею і стають її крилами підтримки. Мрія моєї доньки здійснилася, поділилася у розмові мама Наталки Олена Феодосіївна.
Дійсно, багатогранна натура Наталії Гончарової потребує віддачі тих емоцій, які переповнюють її душу. Так в симбіозі художніх образів розкривається душа українського народу, сповнена позитиву, добра та відвертості. Все це заохочує до народження нових і нових задумів, поєднаних світлою кольоровою гамою, лаконічним малюнком і глибокою змістовністю, бо мисткині є що сказати людям.
