Бронхіт

Як відомо, навесні і восени поширюється кількість інфекційних простудних захворювань, в тому числі, і бронхітів. Не стала виключенням і нинішня осінь, тому виникла актуальна потреба розказати про цю підступну хворобу більш детально, щоб знати, як її позбутися.

Одним із найчастіших захворювань органів дихання є бронхіт. Бронхіт — запалювальне ураження бронхіа­льного дерева, обу­­мов­лене тривалим подразненням бронхів різними шкідливими факторами, що має прогресивний перебіг та характеризується порушенням слиноутворення й функції бронхіального дерева, що проявляються кашлем, виділенням мокротиння та задишкою. Залежно від перебігу захворювання розрізняють гострий і хронічний бронхіт.

Гострий бронхіт. Причини виникнення

Захворювання викликають віруси (аденовіруси, віруси грипу, кіру, коклюшу тощо), бактерії (стафілококи, стрептококи, пневмококи та інші), фізичні і хімічні фактори (сухе, холодне, гаряче повітря, окиси азоту, сірчаний газ тощо).

Гострий бронхіт зазвичай має інфекційну природу. Суттєве значення у виникненні захворювання має охолодження організму. Вплив різких коливань температури, тривале перебування в умовах підвищеної вологості, в зв’язку з чим найбільш високий рівень захворюваності спостерігається навесні та восени. Виникненню захворювання сприяють куріння, надмірне вживання алкоголю, ослаблення організму внаслідок хронічних захворювань, і у деяких випадках бронхіт розвивається в результаті подразнюючої дії отруйних газів, ефірних олій, пилу тощо.

Бронхіт, що викликаний інфекцією, нерідко починається на фоні гострого риніту (запалення слизової носу), ларингіту (запалення слизової гортані). При легкому перебігу захворювання виникають дертиння за грудиною, сухий, рідше вологий кашель, відчуття розбитості, слабкість.

Пошкоджуючий фактор проникає в трахею та бронхи з повітрям, що вдихається, з кров’ю або лімфою (уремічний бронхіт). Гостре запалення бронхіального дерева може супроводжуватися порушенням бронхіальної прохідності, набряко-запалювального або бронхоспастичного механізму.

Характерні кровонаповнення та набухання слизової оболонки; на стінках бронхів в їх просвіті визначаються слизовий, слизово-гнійний або гнійний секрет і дегенеративні зміни внутрішнього війчастого шару. При тяжких формах запальний процес захоплює глибокі тканини стінки бронхів.

При обслідуванні зміни відсутні або над легенями визначаються жорстке дихання та сухі хрипи. Температура тіла незначно підвищена або нормальна. Причому склад крові не змінюється. Такий перебіг спостерігається частіше при ураженнях трахеї та крупних бронхів.

При середньотяжкому перебігу захворювання значно виражені загальне нездужання та слабкість. При цьому характерні сильний сухий кашель із важкістю дихання та задишкою, біль у нижніх відділах грудної клітини й черевної стінки, що пов’язана перенапругою м’язів при кашлі. Кашель поступово стає вологим, мокротиння набуває слизисто-гнійного або гнійного характеру, над поверхнею легень прослухуються жорстке дихання, сухі та вологі дрібнопузирні хрипи.

Температура тіла залишається підвищеною протягом кількох днів. Тяжкий перебіг хвороби спостерігається, як правило, при переважному ураженні бронхіол. Гострий бронхіт із порушенням бронхіальної прохідності має тенденцію до затяжного перебігу та переходу в хронічну форму захворювання.

Сприяють захворюванню охолодження, куріння тютюну, вживання алкоголю, хронічна осередкова інфекція в порожнині носу та глотки, порушення носового дихання, деформація грудної клітини.

Початок бронхіту

Гострий бронхіт починається загальним нездужанням, з’являються м’язо­ві болі, нерідко нежить, запальні ураження глотки, гортані, трахеї, відчуття стиснення в грудях, саднення за грудиною. Потім приєднується кашель, що поступово посилюється, з мокротинням, що слабко відділяється слизовою, яка нерідко має пальовий або зелений відтінок, при цьому температура тіла підвищується, але частіше буває нормальною. Звичайно гострий бронхіт закінчується повним видужанням протягом 1-3 тижнів. Гострий бронхіт у дітей і літніх людей нерідко проходить тяжко, ускладнюючись запаленням легень.

Лікування гострого бронхіту

Починати лікування треба зі звернення до лікаря. При гострому бронхіті необхідно дотримуватися постільного режиму. При цьому рекомендується повноцінне харчування, тепле молоко з содою або навпіл з мінеральною водою, вдихання парів відварної картоплі, щедро вживати тепле пиття з медом, малиною та липовим цвітом, підігріту лужну мінеральну воду, ацетилсаліцилову та аскорбінову кислоту, застосовувати гірчичники на грудну клітину.

При лікуванні гострого бронхіту необхідно суворо дотримуватись порад і призначень лікаря. Вибір ліків залежить від форми та стадії хвороби.

З відхаркувальних засобів рекомендовані до застосування інгаляції з евкаліптовою, анісовою олією за допомогою парового або кишенькового інгалятора. Інгаляції проводять по 5 хв. 3—4 рази на день протягом 3-5 днів.

Особливо корисні також інгаляції перед сном — відваром бруньок сосни, настоєм або ефірною олією евкаліпту. Гірчичні ванни для ніг теж зазвичай приносять хворому полегшення.

Хронічний бронхіт. Причини виникнення

Хронічний бронхіт — це дифузне, прогресуюче ураження бронхіального дерева, обумовлене тривалими подразненнями повітреносних шляхів різними шкідливими агентами. Вважається правильним говорити про хронічний бронхіт тоді, коли відмічається постійний або періодичний кашель з відділенням мокротиння не менше двох років або більше двох-трьох місяців у рік протягом двох років.

На думку більшості фахівців, хро­нічний бронхіт — це самостійне захворювання, а не результат продовження гострого бронхіту. Виникнення хронічного бронхіту пов’язано з порушенням «очищення» (санації) бронхів під дією різних шкідливих частинок (полютантів). На перше місце за значенням слід поставити вдихання тютюнового диму при власному курінні або пасивному (вдихання диму інших курців). Якщо курець викурює по 15 сигарет у день протягом 5 років, то впевнено можна стверджувати, що він страждає на хроніч­ний бронхіт.

Крім куріння, захворюванню на хронічний бронхіт сприяє вдихання запиленого та забрудненого повітря, тривале подразнення слизової оболонки бронхів отруйними газами, зловживання алкоголем. У виникненні хронічного бронхіту певну роль грають захворювання носу, носоглотки, придаткових пазух носу.

Серед причинних факторів хронічної хвороби бронхів слід також назвати полютанти (окиси сірки, сірководень, окиси азоту та ін.), вихлопні гази автомобілів. Суттєва роль у появі хронічного бронхіту, крім інфекцій, належить кліматопогодним факторам.

Перебіг хвороби

При хронічному бронхіті в процес втягуються як стінка бронхів, так і респіраторні відділи легень, що в поєднанні з тривалим перебігом захворювання сприяють виникненню ускладнень: запалення легень, емфіземи легень, пневмосклерозу. Хронічний бронхіт нерідко супроводжується розвитком бронхіальної астми, дихальної недостатності.

Періоди стихання хвороби чергуються з періодами загострення, коли хворих турбує тривалий кашель із виділенням мокротиння сірувато-зеленого кольору. З’являються болі в грудях, які посилюються при глибокому диханні, кашлі, задишка при фізичному навантаженні, швидкій ходьбі, підйомі, а потім і в стані спокою. Тривка задишка приступоподібно посилюється при астматичному варіанті хронічного бронхіту, характерна риса якої — утруднення видиху. Температура тіла нерідко підвищується до 37,5—38°, у періоди стихання хвороби вказані явища повністю зникають або мало виражені. Загострення частіше виникає в холодну пору року і нерідко супроводжує інші захворювання. Прогноз виліковування на початкових стадіях хронічного бронхіту втішний.

Лікування хронічного бронхіту

При хронічному бронхіті лікування також проводиться за призначенням лікаря, а при тяжких загостреннях — нерідко в лікарні.

Крім лікарських засобів, важливу роль грає догляд за хворим. У період загострення це перш за все створення сприятливої гігієнічної обстановки. Приміщення, де знаходиться хворий, повинно бути теплим, сухим і добре провітрюватися. Провітрюючи примі­щення взимку, хворого ретельно вкривають ковдрою, повертають спиною до вікна, щоб від холодного повітря не посилилися кашель і задишка. Слід також уникати перегрівання тіла, переохолодження.

При надмірній сухості повітря перед джерелом тепла ставлять великий посуд з водою, радіатори опалювання завішують зволоженою тканиною. В кімнату, де знаходиться хворий, не повинні проникати сторонні запахи, тому що вони можуть посилити кашель і задишку.

При сильному кашлі та задишці хворого усаджують так, щоб він міг спертися руками на ліжко або стілець. Мокротиння відділяється краще, якщо зробити кілька глибоких вдихів і швидких коротких товчкоподібних видихів. Мокротиння слід спльовувати в індивідуальну плювальницю, яку перед тим заповнюють на одну третину об’єму 5%-ним розчином хлораміну для дезінфекції.

При загостренні запалювального процесу хворий мусить отримувати їжу, що містить достатню кількість вітамінів, а також тваринних білків, бо при значному виділенні мокротиння організм втрачає багато білку. Не рекомендуються гострі, мариновані страви та соуси.

Розроблені спеціальні комплекси лікувальної гімнастики, ціль яких — добитися правильного та глибокого дихання за участю всіх дихальних м’язів. Особлива увага приділяється тренуванню енергійного видиху, яке здійснюється під керівництвом методиста з лікувальної фізкультури. Поза загостренням хронічного бронхіту широко рекомендується санаторно-курортне лікування (особливо в Криму). Жителям великих міст корисні відпочинок, прогулянки в заміських зонах.

Профілактика гострого та хронічного бронхіту

Профілактика гострого та хронічного бронхіту зводиться до загартовування організму. Тривале перебування на повітрі, вироблення стійкості до перепадів температури, водні процедури посилюють спротив організму.

Основні вимоги до загартовування: поступовість, регулярність процедур з урахуванням індивідуальних особливостей організму. Починають з повітряних ванн. Після звикання до них, переходять до обтирання: спочатку вологим віджатим рушником, потім вологим невіджатим. У подальшому корисні обливання водою температурою 30—32°С з поступовим зниженням її на 1°С кожні 2—3 дні до температури водопровідної води. Благотворний вплив мають помірні заняття фізкультурою та спортом на свіжому повітрі — городки, теніс, гребля, плавання, лижі тощо.

Суттєве значення в профілактиці бронхіту має ретельне та своєчасне лікування риніту, тонзиліту, запалення придаткових пазух носу, боротьба з пилом, загазованістю повітря.

Рецепти народної медицини при бронхітах

При гострому бронхіті. Перші дні при гострому бронхіті необхідно у вели­кій кількості вживати пиття. З цією метою пропонуються наступні збори в таких пропорціях:

Малина звичайна, лісова або садова (плоди) — 40,0

Мати-й-мачуха звичайна (листя) — 40,0

Душиця звичайна (трава) — 20,0

При сухому бронхіті показані рослини, що містять сапоніни (мильнянка, алтей, липа, первоцвіт, солодка, синюха тощо) з додаванням ефіроолійних (аніс, фенхель, кмин, багно, бедринець, оман, м’ята). Сапоніни чинять секретолітичну дію, а ефірні олії діють спазмолітично, анестезують і дезінфікують.

При бронхіті з густим мокротинням призначаються збори, що діють відхаркуванням (чебрець, фіалка, медуниця, бузина, душиця, мати-й-мачуха).

При хронічному бронхіті. Це затяжна та неприємна хвороба виліковується свинячим здором — внутрішнім салом. На повільному вогні витопіть шматок здору. Необхідно, щоб сало стікало. Потім поставити його в холодне місце. Для лікування одну десертну ложку покладіть у склянку дуже гарячого молока та випийте. При сильному кашлі, хрипах це ж саме сало змішайте зі скипидаром і втирайте в спину та груди перед сном. Після втирання вдягніть що-небудь вовняне.

Взагалі при бронхітах корисне вживання свіжого соку з плодів вишні, ягід чорної смородини з медом або цукром, морквяного соку з медом по 1 столовій ложці 3 рази на день, соку ріпи по 1 склянці (на 4 прийоми) в день, капустяного соку з цукром по 1 чайній ложці кілька разів на день.

Станіслав Смірін