Згадаємо Йосипа Дудку — вірного сина України
Вшанувати земляка зібралися письменник Віктор Скакун та журналіст Володимир Салій із Сум, член Національних спілок письменників і журналістів України Андрій Кубах, місцеві поетеси Любов Шемчук, Ніна Коряченко, заслужений учитель України, поетеса Тамара Марченко, творчі колективи з Бобрика, Пустовійтівки, Коржів, Попівщини, Вовіківців, Герасимівки, міських шкіл. Теплі слова були сказані у вітаннях голови Роменської районної ради Віктора Переварухи, очільника РДА Валерія Білохи, першого заступника голови адміністрації Володимира Татарінова. Згадали творчість поета гості з Києва — заслужений працівник культури України Валентина Єфремова та кандидат історичних наук Юрій Кухарчук.
Для нас, земляків, які згуртувалися в громадській організації «Сумське земляцтво у місті Києві», дуже важливі такі заходи, бо ми не тільки відчуваємо тісний зв’язок з Батьківщиною, а й робимо конкретні справи по збереженню історичного минулого свого знаного краю, так вважає голова товариства Іван Рішняк. Саме за його підтримкою відбуваються такі поїздки з столиці України по всій Сумщині та тематичні творчі проекти. Це був справжній фестиваль мистецтв — виставка живопису художників Н. Полуян-Внукової та С. Півторака з пейзажами Роменщини, які так красномовно оспівував у своїй ліриці Й. Дудка. Виставка книг доповнила творчу біографію поета, а роботи народних умільців надали заходу суто українського колориту. Атмосферу душевної краси доповнив відеопоказ з друзями поета, які згадували зустрічі, творчі плани, літературні читання з Йосипом Дудкою. Це Д. Білоус, О. Ющенко, О. Підсуха, В. Мордань, П. Ротач, К. Гордієнко, М. Іщенко, В. Затуливітер, Д. Чередниченко, О. Шугай, М. Гриценко, Ю. Кухарчук, Д. Кулиняк, Н. Околітенко, О. Вертіль, А. Кубах та ін.
З життєвим та творчим шляхом Й. Дудки ознайомила його донька, яка зуміла передати найсокровенніші мелодії поетичного слова нашого земляка. Магія любові до України, рідної землі, долі свого народу панувала на заході — особливо це відчувалося у віршах, які читали поети та юні виконавці. Так ми дізналися, як відносився поет до хліборобської праці, що сам мав трудолюбиве селянське коріння; як він ріс допитливим хлопчиком, який відчував себе птахом у небі. Чимало болю зазнав Й. Дудка від смерті М. Хвильового, арешту за націоналістичні висловлювання, невільничих таборів у Німеччині. Але попри випробовування долі, вистояв і увійшов в українську історію як самовідданий вірний син свого народу, талановитий поет, плідний письменник, вчитель від Бога, світоч правди й виборювач незалежної України.
Йосип Михайлович не схиляв голови під час випробовувань, він вірив «що й тебе зрозуміють колись». А крилаті рядки «Цей щедрий край — то Сумщина, вишнева гілка України» вміщують у себе все: і весну квітучу, і вишневу гілку, яка є окрасою сумських садів, і щедрість та гостинність українського народу. Для багатьох моїх творчих проектів стали програмними слова, сповнені відповідальності за долю народу, в яких я відчуваю дороговказ на майбутнє: Розгорни суворих літ сувої. Зваж на все, нікого не забудь. Із трагедій ночі грозової — Струменіє стежка у майбуть… А нам, уродженцям історичної Роменщини, є кого згадувати — це і останній отаман Запорозької Січі П. Калнишевський, громадський діяч Г. Вашкевич, вчений світового рівня А. Йоффе, академік В. Чаговець. мовознавець О. Потебня, митці В. Коровчинський, П. Іванченко, Я. Отришко, український патріот, вчений, археолог, мистецтвознавець, художник М. Макаренко, самобутній скульптор автор першого монументу Т. Шевченку І. Кавалерідзе, полум’яний поет Л. Полтава, відомий кобзар Є. Адамцевич та багато ін. Усі ці квітучі гілки рясних талантів України залишили плідний слід своєю вірною працею, творчою діяльністю і сформували дивне задзеркалля, сповнене любові до рідного народу.
Серед них вагоме місце займає Йосип Дудка, для якого життя — це боротьба за незалежність, яку він стверджував своїм поетичним словом: Хто вберіг тебе, Земле свята, Щоб не стала навік німою? Через тисячі літ і світань Сонце віє твій стяг над тобою… Й. Дудка пишався своєю донечкою, філологом за освітою і чудовим майстром літературного слова. Саме вона стала крилами свого батька і за її клопотаннями побачили світ книги «Дерево правди народу», «Собори душ» та «Поклик дороги». Проникливо згадала творчі напрями поета — моральні, духовні, екологічні, мовні, турботливі та зажурені — в них все їство вірного сина України. Життєва позиція Йосипа Дудки дає нам наснагу, віру в світле майбутнє, згуртовує навколо нашої рідної споконвічної Сумської землі «вишневої гілки України».
Валентина Єфремова, фото Вікторії Зеленської
