Практичні кроки на шляху активізації жіночого мистецтва
В Інституті проблем сучасного мистецтва НАМ України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція на тему «Жіноче мистецтво у контексті світового культурного поля». Піднята тема розкривалася у доповідях та наукових розвідках, які оголосили учасники заходу, з метою висвітлення жіночого мистецтва світу, та українського зокрема, крізь призму часу та напрямків розвитку.
У вітальному слові лідер організації «Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві», кандидат економічних наук Ірина Акімова зазначила, що останніми роками ми відчуваємо значну активність жінок у розвитку культури та мистецтва України. Тому піднята тема актуальна і корисна для прогресивного розвитку не тільки українського соціуму, а й культури всесвітнього рівня.
Голова пленарного засідання доктор мистецтвознавства академік НАМ України Ірина Зубавіна розповіла про гендерний аспект у розвитку мистецтва. Жінки шукають нові образи і шляхи їхнього втілення у художні твори, на цьому терені з’явилися нові яскраві імена – Оксана Чепелик, Світлана Роготченко, А..Срібна, Аліса Зіненко, що говорить про вагомий вклад молодого покоління у загальнодержавну справу. Завдяки дослідженням молодих науковців розкривається потенціал виходу української культури на європейський рівень.
На конференції через двадцять запропонованих тем розглядалася широка платформа жіночої активності у різних галузях художньої творчості: це і сучасне балетне мистецтво, жіночі образи камерно-вокальної творчості Бориса Лятошинського, гендерні аспекти сучасної композиторської творчості, участь жінки в розвитку українського авангардного театру.
Нові розвідки висвітлив доктор мистецтвознавства Олексій Роготченко. Вчений поділився маловідомими сторінками з життя і творчості таких провідних художниць світового рівня, як Олена Кульчицька, Віра Мухіна, Галина Кальченко, Тетяна Яблонська. У долі кожної із них відчувався відбиток тоталітарного режиму. А стільки зруйнованих доль та нерозкритих талантів!
Народна художниця України Наталія Николайчук розповіла на прикладах власної творчості про роль композиції при створенні художніх образів. Від композиційної побудови залежить кінцевий результат художнього твору, образний вплив на глядача. Потрібно пам’ятати, що завдання мистецтва – створювати гармонійні твори, які будуть виховувати загальну культуру соціуму. Вона зазначила особливість жіночого мислення, коли жінка виконує роль багаторукого Будди, щоб встигнути одноразово опікувати родину, виховувати дітей і займатися творчістю.
Особлива увага була приділена впливу мистецтва на виховний процес соціуму. Кандидат філософських наук Юлія Доброносова яскраво висвітлила тему «По той бік пам’яті травми: медіальний потенціал жіночого голосу в поезії свідчення». Анастасія Вавирончик поділилася унікальними експонатами узорів традиційного мистецтва вишивання з архіву Українських художніх промислів періоду 1947–1957 років. По представленим зразкам можна вивчати особливості кожного регіону України. Вишивка – не просто прикраса одягу, рушників, в ній семантика, кодові знаки, історія культури українського народу. Через творчість художниці, письменниці філософа Галини Бодякової була розглянута тема духовного надбання української культури, значення виховання в родинах, прищеплення художнього смаку з юних років. Доповідач – мистецтвознавець, заслужений працівник культури України Валентина Єфремова, продемонструвала твори художниці, сповнені високого фахового рівня та самобутньої краси.
Творчому дару жінок не має межі. Їхній талант розкривається у різноманітних видах декоративно-прикладного мистецтва, скульптурі, живопису, композиторської творчості, архітектурному проектуванні, навіть у ковальському мистецтві. Останній став темою дослідження Світлани Роготченко.
Напрями роботи конференції, а це культурна антропологія у розвитку жіночого мистецтва та еволюція розвитку жіночого мистецтва у світовому культурному просторі, показали актуальність піднятої теми. Творчий шлях жінок руйнує кордони стереотипів і розширяє принципи гендерної політики. Яскраві таланти українських жінок підтверджують їхню багатогранну роль у суспільстві, особливо у площині загального культурно-мистецького процесу. Причому жіноча образотворчість у кожному окремому випадку свідчить про унікальність та самобутність талантів, які формують культурне обличчя України.
Те, що жінка створює ауру Берегині роду людського, цілком зрозуміле, бо сама природа наділила її ознаками материнства, турботливої господарки, люблячої дружини, яка шукає насамперед шляхи гармонійних відносин у родині. А міцна родина – надійний оплот для виховання молодого покоління, яке обирає здоровий приклад життя.
Дійсно, культура завжди шукала своїх героїв, тому поява цілої плеяди талановитих жінок у загальному творчому процесі цілком обумовлена. Але це завжди була болюча проблемна тема, бо жінки знаходилися у тіні і були навіть жертвами загального розвитку соціуму, особливо під час тоталітарного режиму. Тому ми бачимо, що з часів незалежності роль і участь жінок в розбудові прогресивної української спільноти значно пожвавилася. Висвітлені теми показали, що сучасна жінка не тільки має можливість вільно висловлюватися і демонструвати свою творчість, а й лідирувати на культурно-мистецькому просторі.
Захід відбувся за підтримки Tuzov Art Group та Pinchuk Art Gallery і передбачає випуск наукового збірника та подальшого висвітлення запропонованої теми.
