Цілюща сила образотворчого мистецтва

Зараз, у наші тяжкі часи війни, у всіх по-різному складаються долі та обставини. Моє життя також змінилося неочікувано. Ми з мамою опинилися у Польщі як евакуйовані особи. Тепер нам доводиться пристосовуватися до нових умова життя. Після тривалих переїздів зупинилися у одному невеличкому місті у Польщі з мамою і нашими друзями. Тут є безпека, хороші умови, але мій звичний життєвий простір майже рухнув.

Кожна людина має свій унікальний, неповторний життєвий простір, який надає сил, натхнення та просто спокою. Життєвий простір – це і звична атмосфера вдома, і власні речі, і ті захоплення, які роблять людину щасливою та впевненою у собі, в своїх можливостях та майбутньому. Моє захоплення та водночас навчання – це образотворче мистецтво. Я закінчила школу мистецтв, і малювання та творчість є тим заняттям, з яким хочеться певним чином пов’язати подальше життя. Раніше, в своєму рідному Харкові, я брала участь у різних виставках, заходах, які залучали до іншого світу – світу прекрасного. Вдома я також часто займалася малюванням та виготовленням іграшок з вовни. У цих заняттях я занурююсь у свій внутрішній світ і намагаюсь доповнити свій життєвий простір тим, що є більш важливим, ніж просто речі – тим, що створено мною особисто, і тим, що втілює у собі різні рухи душі. Але все це я була вимушена залишити у Харкові.

У Польщі ми живемо у хороших людей, які вирішили зробити мені подарунок: подарували багато речей для малювання – різні фарби, акварельні олівці, альбоми, рамки, а також приладдя для сухого валяння. Не одразу я змогла зібрати свої думки та почуття для того, щоб розпочати творчий процес – вони плутались, робити нічого не хотілося. Але наближалося свято –католицький Великдень, і мені захотілося зробити приємне нашим хазяєвам. Я зробила портрет їхньої домашньої кішки, помістила його у спеціальну рамку і вручила цей подарунок. Вони дуже раділи, і вперше за тривалий час я відчула, що мій життєвий простір відновлюється. Завдяки цілющій силі мистецтва та живим емоціям людей. 

Невідомо, скільки часу ми будемо тут, але я зрозуміла, що внутрішній світ існує поряд з людиною, де б вона не знаходилася. І тому кожному слід шукати свої власні засоби, щоб якнайкраще втілити свої стани, свої настрої, думки та плани.

Ірина КОЛИЧЕВА,

учасниця гуртка  «Точка зору» Центру дитячої та юнацької творчості №5 Харківської міськради, спеціально для Міжнародного фестивалю «Щастя у творчості»