Слово мама…таке ніжне і лагідне! І називає воно найпрекраснішу та найріднішу людину на Землі.

Що в світі найважливіше? Сім’я, здоров’я, життя, а ще Мама! Не випадково в народі кажуть: «Дитина без батька - напівсирота, а без матері – кругла сирота».

Присвячую найріднішій людині

Люблю весну… За що? За її квіт і воскрешальність…За те, що вона – весна. Скільки себе пам’ятаю, зажди я цю весну любила. Може, тому, що саме о цій порі народилась.

Дитинство… Казкова країна, у якій дітлахи живуть неймовірними мріями і вірою в Діда Мороза. А може, це ціла планета, яка з кожним роком віддаляється від нас?

Ми всі народжені від любові. А любов для мене – це мама і тато. Вони для мене – найрідніші люди, що живуть заради мене, моїх мрій і бажань, заради того, аби я виріс справжньою людиною. Саме тому вони вказують мені на мої помилки, застерігають від неприємностей, дають гарні життєві настанови.

Мало не кожна дитина переконана, що її матуся – найкраща у світі. І хоча інколи матуся й свариться, діти все одно не перестають любити своїх мам.

Відкриваєш очі і мовчиш коли бачиш її. Вона навшпиньки заходить у кімнату , споглядає у вікно і намагається тебе не розбудити та ти вже давно не спиш. Якби вона знала. Ледь-ледь стараєшся приховати відкриті очі і любуєшся як ніжно вона складає руки над тобою… так, ніби молиться.

Для кожної людини на землі її мама – найкраща у цілім світі. І моя матуся – найкраща, найрідніша мені людина.

Мати! Мама! Матуся! Найперше слово дитини, яке вона береже усе життя. Кожна людина у найважчу хвилину в житті згадує ту, що породила, що виховала, що відіслала в життя, що подарувала своє благословіння.

Мама подарувала мені життя. Моє перше слово – мама! Вона завжди поряд і допомагає мені.