Для кожного з людей мама і тато - завжди найкращі. Але я впевнена, що такого тата, як у мене, немає ні в кого.
Звуть його Сергій Миколайович. Він сучасна, освічена людина. Закінчив школу на відмінно, технікум – з червоним дипломом, Харківську академію та Сумський університет.

Я хочу розповісти про свого тата. У нас сім'я невелика, я і Анна. Ми всі любимо нашого татка, тому, що він дуже - дуже любить нас.

Сусід по під'їзду Віталій Павлович довгий час псував нам життя. Його квартира знаходиться над нами. Людина він непосидюча, завжди кудись квапиться і, йдучи, забуває закрити водопровідний кран. Через його безпам'ятність нашу квартиру часто "підтоплювало".Якось ми звернули увагу, що сусід кудись зник.

Коли я згадую своє дитинство, завжди бачу поряд із собою батьків. Вони в мене найкращі! Я з гордістю можу сказати , що я щаслива людина , бо маю люблячих і розуміючих маму і тата . Я дуже їх люблю й завжди буду ними пишатися .

У кожної людини своя доля, мета, досвід і життєва правда. Але, мабуть, усі мають одну спільну рису — хочуть залишити свій слід на землі. Як правило, такі люди є цікавими особистостями й часто є прикладом для наслідування...

Це моя родина – дружна,активна, весела та винахідлива: тато, мама, брат і я ,найменша – Аліна. Сьогодні мова піде про мого тата – найкращого тата у світі, адже я його найулюбленіша донечка - його Сонечко. Чому найкращий, зараз розповім !

Кожен має свій ідеал. Людина, на яку я хочу бути схожою, − це мій тато Авдєєнко Сергій Миколайович. Йому 46 років.

Тато. Як багато значить він для мене. Милий, надійний, ініціативний, веселий, розумний, товариський, щирий, вимогливий, чудовий. Цей перелік можна продовжувати ще довго і все це – про мого тата, Костянтина Анатолійовича.

Найбільша гордість для кожного з нас – родина. Це найближчі, найрідніші люди,яких ми любимо й поважаємо. Для мене авторитетом є тато Євстаф’єв Сергій Сергійович. Йому 36 років.

Найголовнішим у житті кожної дитини є її сім’я. Я дуже люблю своїх батьків і гордо можу назвати їх найкращими. Зазвичай, ми звикли чути гучні розповіді про маму, але чомусь ми так рідко згадуємо тата. Мого татуся звати Олександр.