Я дуже люблю свого тата! Він – найдорожча для мене людина. Його звуть Олександр. Він дуже добрий, працьовитий та дбайливий. Щоб забезпечити свою родину всім необхідним, тато дуже багато працює. У свій час змінив кілька професій.
З дитинства я пишаюся татом. Дивлячись на нього, я розумію, якими повинні бути справжні чоловіки. Я схожа на свого тата і зовнішністю, і вдачею.
Ви запитаєте який же мій тато? Я відповім: «Найкращий, найсильніший, найрозумніший, най… най…най..!!! Я можу дуже довго згадувати події, котрі були важливими в моєму дитячому житті.
Мій тато найкращий у світі, тому що він турбується про мене. Вчить мене захищати себе. Разом з моїм татом ми: ловимо рибу, граємо в футбол, збираємо гриби, їздимо купатися на річку. Часто він бере мене з собою на роботу, там мені з ним дуже цікаво.
Батьки – найрідніші люди в моєму житті. Вони підтримують у складну хвилину, піклуються про власну дитину. Прозові рядки я присвячую своєму батькові Анатолію Аркадійовичу Сорокіну.
Я з радістю пишу цей твір. Мені здається, що мій тато — найкраща людина у цілому світі.
Тато… таточко… татусь… Промовляю ці слова, й на серці радість ожива. Радію з того, що у мене є тато — найкращий у всьому світі.
На конкурс «Я пишаюся своїм татом»
Зовні він здається звичайним, але такої доброї душі немає ні в кого на світі.
