Найкращий подарунок від найкращої мами

Артюх Юлія, 6 кл.
---------------------------------------------------
Дитинство… Казкова країна,  у якій дітлахи живуть неймовірними мріями і вірою в Діда Мороза. А може, це ціла планета, яка з кожним роком віддаляється від нас? Так чи інакше, але дитинство  - найпрекрасніший  і найдивовижніший період у моєму житті, такий нескінченно довгий і такий невловимо короткий.  За своє щасливе дитинство я завдячую найближчим мені людям – мамі й таткові, а також своїм  невгамовним  братам та сестрі, без яких я не уявляю свого життя.

Кожного року, в день мого народження, сидячи за святковим столом, мої рідні нагадують мені  про маленьке дівча, яке не хотіло бути найменшим у сім'ї і так мріяло вирости  якомога  швидше. Я взувала мамині черевики, одягала сестрин одяг, а вони лише сміялися з мене.   Так, я не могла терпіти, коли брат називав мене малою, і все мріяла про меншого брата, який би не дражнив  мене щокатою.  Та одного разу я почула, що дітей приносять лелеки. Як з зраділа, коли навесні недалеко від нашої хати побачила довгоногого красеня з червоним дзьобом! Я допитувалася в матусі, чи принесе він мені братика чи сестричку. Мама нічого не казала, а лише загадково посміхалася. Лелеки прилітали знову і знову, я підросла й уже не чекала, що лелеки принесуть мені радість.  Та кожного разу, коли їх бачила, по-дитячому щиро вірила в чудо. І воно сталося. Мама подарувала мені братика, такого маленького й беззахисного. Я з нетерпінням чекала матусю і коли побачила її з невеликим згортком,  що так безтурботно сопів носиком, я обняла її разом з тим чудом  і сказала ненці: «Мамо, ти найкраща з усіх мам у світі».