Спадок Майкла Джексона: Життя, Музика, Легенда
«Якби людина знала, як жити, вона б ніколи не померла»
Р.П. Уорре
Його музика жива й донині. Цей улюбленець мільйонів і володар 15 премій Grammy, геніальний шоумен, 25 разів занесений в Книгу рекордів Гіннеса, Майкл Джексон мав би 29 серпня святкувати свій 62-й день народження. Чималий його внесок у музичну спадщину світової поп-музики ХХ століття. Голос Майкла, його сценічне мистецтво дарували радість мільйонам хлопчаків та дівчаток усіх кольорів шкіри. Допомагав він й нашим підліткам виживати у тривожні 90-ті роки. Майкл поринав нас у казковий світ мрій, де немає місця буденності, а для багатьох він ще й досі живий. Незабутній образ поп-короля 90-х років зберігає й комп'ютер у форматі 3D. Мабуть, тільки реквієм Моцарта, його скорботна Lacrimosa, здатні передати сповна усю жалóбу за генієм поп-музики, який полишив цей світ передчасно. …Ось він у світлі прожекторів здіймає руки, й зал шаленіє. Майкл щасливий, вдячний усім. «Місячною» ходою (moonwalk) йде він назустріч своїй нелегкій долі.
КОЛЬОРИ ДОЛІ МАЙКЛА ДЖЕКСОНА
Колір шкіри та колір долі… Чи є зв'язок? Для Майкла Джексона це питання вирішувалося однозначно. Мабуть, сама доля відповіла за Майкла.
Про що він мріяв, цей хлопчисько з багатодітної негритянської родини?
Він мріяв про казку, але буденність далека була від неї. Музичну обдарованість маленькі Джексони успадкували від матері Кетрін, яка походила з Алабами. Невідомо, що формувало їх музичні смаки – регтайм, чорні зірки американського джазу чи блюзи, які наспівувала їм мати. Звісно лише те, що мікрофон та маракаси позбули Майкла дитинства, тому що батько Джозеф, заводський кранівник у минулому, прагнув поставити таланти дітей на конвеєр. Він створив ансамбль Jackson Five (дещо на зразок чорних Beatles), який приголомшив Америку своїм шаленим успіхом. Джозеф добре розумів, що таке бути негром у Сполучених Штатах, тому й прирікав дітей на каторжну працю заради їх же щасливого майбутнього. (Згодом тему кольору шкіри та вплив її на долю людини Майкл Джексон розвинув у композиції Black or White альбому Dangerous).
Після успіху Jackson Five Майкл розпочав свою сольну кар'єру. Згодом, на початку 70-х, стало зрозуміло, що на небосхилі американського шоу-бізнесу з'явилася нова суперзірка, наділена надзвичайно яскравим голосом та рідкісним артистизмом. Та вирішальною у творчій долі Майкла Джексона стала зустріч із видатним продюсером Квінсі Джонсом, творцем найпопулярніших альбомів співака, зокрема Off the Wall. Саме в той час Майкл вразив Америку своїм геніальним талантом шоумена та сценічною ходою moonwalk. Цей брейк-данс негритянських гетто у виконанні Майкла Джексона високо оцінив відомий американський танцюрист і хореограф Фред Астер.
Альбом Off the Wall став прелюдією шаленого успіху співака.
Проте пік слави Майкла Джексона прийшовся на 80-ті роки. А тріумфальний зліт надав йому альбом Thriller, найзнаменитіший за всю кар'єру.
Thriller випередив свій час та ввів співака до еліти світової поп-музики. Він увійшов у Книгу рекордів Гіннеса за обсягом реалізації у світі. Лише у США було реалізовано щонайменше 26 мільйонів платівок, а в усьому світі – 104 мільйони.
Свій moonwalk Майкл демонстрував мільйонам фанів «вживу» під суперхіт Billie Jean у травні 1983-го. Відтоді кожен міг побачили атрибути його неповторного іміджу – чорний піджак, фетровий капелюх та білу рукавичку на правій руці.
А потім – альбом Bad. І знов – гучний успіх та мільйони платівок...
Той час Майкл здобув усе, про що колись мріяв.
Він удвічі введений до залу слави рок-н-ролу, увінчаний золотими й платиновими сертифікатами, преміями Grammy та Книгою рекордів Гіннеса…
Йому, легендарному «королю поп-музики», співала дифірамби преса, він пізнав смак слави, хмільний, наче бокал шампанського! Про що вже мріяти? Якби не так...
ГІРКИЙ ПРИСМАК СЛАВИ
Звісно, й привід знайшовся. Спочатку звинувачення у педофілії. Скандал вибухнув 1993 року, коли Джексона звинуватили в сексуальних домаганнях до неповнолітнього Джордана Чандлера. Справу вдалося зам'яти (у липні 2009-го Чандлер офіційно зізнався у наклепі на Майкла). 10 років по тому – така ж історія. Подробиці скандального процесу з насолодою смакували ЗМІ всього світу. Та суд визнав: Джексон не винен.
Згодом – зовнішність. Краса потребує жертв – так стверджують французи: «Pour etre belle, il faut souffrire». Мрія негритянського денді, щоб стати білим... Заради цього Майкл готовий був на все – ковтати пігулки, вживати гормональні препарати та навіть лягти на операційний стіл. Але в тому щастя?
На початку ІІІ тисячоліття Майкл ще лишався суперзіркою світового рівня та мав аудиторію, на яку впливав майже гіпнотично. Та коли у березні 2009-го він проголосив про останні гастролі у Лондоні під назвою This is it, в столиці Великої Британії зібралися більше мільйона фанів Джексона (серед них – Брітні Спірс).
Отже, запланувати прийшлося десятки нових концертів.
Особисте життя Майкла не склалося: він так і лишився самотнім. У повну міру Джексон пізнав скороминущість слави. Свобода, якої так домагався Майкл, обернулася для нього самотністю, камерою тортур, порятунком від якої були наркотики.
Та дух не заженеш у шприц! Лондонські концерти й мали стати тим ковтком свіжого повітря, якого так прагнула його творча натура. На жаль, не збулося...
СКОРБОТНА СЛЬОЗА АМЕРИКИ…
Той день у червні 2009-го Америка збожеволіла… Востаннє так ридали по жертвах 11 вересня 2001 року.
«Невже це правда?» – ковтали сльози американці.
Дійсно, адже легенда не вмирає, а Майкл ще за життя став живою легендою!
Надзвичайне єднання відчувала Америка в той час. Голос Майкла було чутно звідусіль. У Нью-Йорку фани Джексона збиралися біля театру Аpollo, де хлопчисько Майкл розпочинав свої перші сценічні спроби у складі Jackson Five. З магнітофонів лунали знамениті хіти Майкла Billie Jean та Off the Wall, а люди співали й танцювали. Темношкірі юнаки вбиралися під Джексона, символізуючи тим, що Майкл не помер і живе у кожному американцеві. «Іншого Майкла Джексона… не буде ніколи», – стверджує Бентон Фредрік. «Він надихав мене», – згадував Девід Солтерс, музикант з Нью-Йорка. Його праву руку прикрашала біла рукавичка в знак шани до покійного співака.
Трагічна звістка болюче вразила й колег Джексона з творчого цеху. «Я не можу ніяк отямитися», – каже Мадонна. Джастін Тімберлейк: «Ми втратили Музиканта з великої літери». Вшанував пам'ять колеги й Елтон Джон виконанням хіта Don’t let the sun go down on me. Квінсі Джонс засмучений «через ті трагічні новини». Слова скорботи від Паоли Абдул, яка розпочинала кар'єру в шоу Джексона, й Арнольда Шварценеггера, губернатора Каліфорнії. Засмучена Елізабет Тейлор, невтішна Ліза Марія Преслі…
Ще й понині страсті по Майклу Джексону тривожать «золоті пера» Європи та Америки. На цей раз – з приводу його смерті.
На думку лікарів, Майкла Джексона спіткало таке ж лихо, як і Елвіса Преслі, короля рок-н-ролу. Готуючись до лондонських гастролей Майкл напружено працював – по 6 годин 4 дні на тиждень. Чи під силу витримати таке навантаження 50-річному артисту? Він уживав комбінацію з 7 сильнодіючих ліків, серед них – Demerol, передозування якого (у кількості вище за 100 міліграмів) надто загрозливе для серця.
На запитання до Браєна Оксмена, адвоката родини, чи намагалися попередити Майкла про загрозу вживання такої дози ліків, він стверджував: «Так, намагалися... Неодноразово. Але Майкл уже не спроможний був обходитися без протибольових ліків...» Про це говорили багато, але – в кулуарах. Казала про це й Латойя, сестра Майкла.
Історія хвороби співака має силу-силенну діагнозів, але розпочиналася вона ще 1984 року, коли на зйомках рекламного ролика для компанії Pepsi Colа співак дістав опіки голови третього ступеня внаслідок пожежі. Тоді Майклу просто повезло – він чудом лишився живий, зате гонорар (1,5 млн дол.) увійшов до Книги рекордів Гіннеса. З того часу він став уживати протибольові ліки: графік гастролей не дозволяв розслабитися.
Відтепер ліки та біль стали кошмаром його нетривалого життя…
Звинувачений доктор Мюррей, за висновком судового розгляду цієї справи, діяв «необережно та необачно», «зловживав довір'ям свого пацієнта». Джексону, який потерпав на безсоння, персональний доктор уводив ін'єкції пропофолу, які й допомогли його пацієнтові спочити вічним сном.
Нарешті Майкл здобув жадану свободу та вічний спокій. Певно, реквієм Моцарта здатний передати всю жалóбу за генієм поп-музики, який полишив цей світ передчасно.
…А поки ще Майкл приходить до нас зі свого Задзеркалля. Він закликає у світ наших мрій, де немає місця буденності, а є феєрія та казка. Thank you, Майкле!
