Про наслідки відмови від вакцинації…
Не тільки на початку навчального року, але й під час проходження щорічного медогляду у будь-яку пору року перед батьками виникає проблема: що робити, коли дитина не має необхідних профілактичних щеплень? Судовий прецедент 2019-го чітко показує позицію держави у цій сфері. А як убезпечити себе від подібних судових ризиків та захистити право дитини на навчання?
На підставі ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень. При цьому профілактичні щеплення проводяться після медогляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Особам, які не досягли 15-річного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від 15 до 18 років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа, її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження — засвідчити це актом у присутності свідків. Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів.
Суттєвою проблемою є відмова від вакцинації без поважних причин. Це норма ст. 15 Закону. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації, за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його. Тобто у батьків, які не змогли вчасно зробити щеплення дитині, є шанси звернутися до керівництва медзакладу та отримати рішення консиліуму лікарів.
Профілактичні щеплення: є нововведення
У 2019-му в «Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень» (затверджено Наказом МОЗ України від 16.09.2011 №595 (зі змінами) запроваджено різні нововведення. Так, щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року №595 (зі змінами), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. У пунктах щеплень для здійснення вакцинації можуть бути задіяні лише ті медичні працівники (лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою), які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації та технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій/ускладнень. Медперсонал, який не пройшов спеціальну підготовку, не допускається до проведення щеплень.
Які є особливості медогляду перед вакцинацією? Як має бути забезпечене медичне спостереження після проведення профілактичного щеплення? Медогляд перед щепленням є обов’язковим. При виявленні негативних змін у стані здоров’я особи призначається додаткове медобстеження згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань.
Медогляди дітей перед щепленням у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) або за місцем надання медичних послуг ФОП проводяться у присутності батьків або опікунів, піклувальників, інших законних представників безпосередньо у день щеплення. У разі проведення щеплень у дошкільних закладах або загальноосвітніх навчальних закладах медогляди проводяться у присутності медичного працівника ЗОЗ або ФОП. Після проведення профілактичного щеплення повинно бути забезпечене медичне спостереження (нагляд за особою протягом певного часу після введення вакцини/анатоксину) протягом терміну, визначеного інструкцією про їх застосування. Якщо в такій інструкції не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації. У разі виявлення медичних протипоказань до щеплень відповідно до «Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень», затвердженого наказом МОЗ України від 11 серпня 2014 року №551, особа направляється на комісію з питань щеплень, створену наказом по ЗОЗ. Для вирішення складних та суперечливих питань щодо проведення щеплень наказом структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації створюється комісія з питань щеплень при обласному або міському ЗОЗ.
Відповідно до «Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень» основним критерієм при вирішенні питання щодо протипоказань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, визначений в інструкції про її застосування. А планові вакцинації вакциною, анатоксином відкладаються до закінчення гострих проявів захворювання та загострення хронічних захворювань і проводяться після одужання або під час ремісії хронічного захворювання.
Висновки Феміди: суспільні інтереси безпеки важливіші особистих
Показовим прикладом із судової практики є Постанова Верховного суду України від 17 квітня 2019 року. Якими були висновки найвищої судової інстанції? Враховуючи тривалу відсутність дитини у дошкільному навчальному закладі (більше 8 місяців), наявність вакцини, якої не було у медзакладі під час зарахування дитини до ДНЗ та відмову матері від профілактичного щеплення у зв`язку із недовірою до вакцини, відповідач (ДНЗ) правомірно відмовив у прийнятті дитини до садочка без висновку лікарсько-консультативної комісії про можливість відвідування ДНЗ (при відсутності у дитини щеплень). А далі найцікавіше: Верховний суд України зробив посилання на практику Європейського суду з прав людини. Є рішення у справі «Соломахін проти України» від 15.03.2012 року (п. 33, заява №24429/03). Там зазначено, що порушення фізичної недоторканості заявника (обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід) можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання.
За висновками найвищої інстанції української Феміди, вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні переважає принцип важливості суспільних інтересів над особистими.
