Медогляди під час війни не відмінили, або Як зекономити чи повернути власні кошти?

На превеликий жаль, проходження щорічного медогляду під час воєнного стану поки що не скасовано. І в районах проведення бойових дій також. Отож зараз розглянемо випадки, як можна дещо зекономити час або навіть повернути кошти через суд.

Проходити медогляд чи ні під час простою або перебування у відпустці без збереження заробітної плати? 

Через військові дії зараз чимало педагогічних та інших працівників освітніх закладів можуть перебувати у простої. Причина банальна — дефіцит коштів у місцевому бюджеті. Відповідно до ст. 34 КЗпП України простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Тобто ключовий момент є у тому, що під час простою роботодавець не має права вимагати від працівника виконання будь-якої роботи. Інакше це вже не вважатиметься простоєм. Саме для цих працівників, які перебувають у простої, можна спробувати дещо зекономити кошти й виграти час. Адже відсторонення від роботи цих працюючих принаймні буде нелогічним і необґрунтованим. Ці фахівці можуть пройти медогляд під час простою й надати медичну книжку за місцем роботи в останні дні перебування у простої, тобто перед фактичним виходом на роботу й відновленням трудової діяльності. Тому проходження щорічного медогляду, коли працівники освітніх закладів фактично змушені оплачувати ці медичні послуги за власні кошти, під час простою можна дещо відтермінувати у часі. При цьому доцільно дізнатися у керівництва орієнтовну дату закінчення простою.

Аналогічним чином можна діяти й під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати. Тобто можна пройти медогляд під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати й надати медичну книжку за місцем роботи в останні дні перебування у цій неоплачуваній відпустці, тобто перед фактичним виходом на роботу.

Окремо й кілька слів із простими порадами варто сказати про освітян, які працюють у позашкільній освіті. Йдеться про керівників гуртків різного напрямку, що діють при школах та гімназіях, тобто у закладах загальної середньої освіти. На відміну від «звичайної» школи, ці позашкільні гуртки зазвичай починають діяти з 15 вересня. Отож педагогам позашкільної освіти теж можна спробувати зекономити кілька днів із проходженням медогляду. В жодному разі ми не закликаємо це ігнорувати. Просто йдеться про певні можливості у часі для його проходження. І тут варто на основі принципів соціального діалогу роботодавців та самих працівників проходити медогляди вчасно, із урахуванням конкретної ситуації й конкретного наказу керівника освітнього закладу, що стосується строків проходження медогляду. Адже у ситуації, коли працівники освітніх закладів фактично сплачують проходження медогляду з власної кишені, керівникам теж варто ставитися до ситуації із певним розумінням. Бо нинішні ціни за проходження медогляду, залежно від цільової групи (позашкільна освіта, загальна середня освіта, дошкільні навчальні заклади) може коливатися від 320, 450, 550, 600 і більше гривень. Тут немає єдиних державних розцінок. І тому тягар оплати чомусь поклали на освітян.

Існують випадки, коли за результатами звернення до суду працівникам таки повертають кошти за проходження медогляду, і це стосується не лише бюджетної сфери.

Суд зобов’язав роботодавця сплатити за медогляд працівника

Якщо роботодавці відмовляються оплачувати медогляди працівників, то не варто впадати у відчай. Одним із доволі дієвих способів вирішення проблеми є звернення до суду. Пригадаємо одну таку невигадану історію.

Так, на Київщині позивач  звернувся до суду і просив визнати протиправною відмову адміністрації та власника ТОВ «Комплекс Агромарс» оплати персональної частки заробітної плати позивача, витраченої позивачем на обов'язковий особистий медичний огляд, встановлений законодавством України в процесі трудових правовідносин. Заявник просив стягнути з роботодавця на користь позивача персональну частку його заробітної плати, потраченої на обов'язковий особистий медичний огляд, встановлений законодавством України в процесі трудових правовідносин з урахуванням індексу інфляції та 3% річної компенсації за період 2014—2018 років відповідно до чинних норм Цивільного Кодексу України в сумі 1815,72 грн.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали даної цивільної справи, дійшов до наступних висновків. Позивач звертався зі скаргою від 01.04.2017 року до начальника Головного управління Держпраці у Київській області, голови Державної служби України з питань праці та згодом із досудовою вимогою від 27.07.2017 року до генерального директора ТОВ «Комплекс Агромарс», голови Державної служби України з питань праці, для відповідного реагування щодо неправомірних дій та грубого порушення трудового законодавства України на ПФ «Гаврилівський птахівничий Комплекс» ТОВ «Комплекс Агоромарс». Йдеться про вимогу щодо оплати медичного огляду при влаштуванні на роботу, також працівник вимагав вжити заходів для відтворення чіткого дотримання законодавства України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників

Відповідно до статті 169 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

У зв'язку з тим, що саме власник або уповноважений ним орган (тобто роботодавець) зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього медичного огляду працівників, що мало місце у випадку з позивачем, який проходив попередній медичний огляд при прийнятті на роботу, суд прийшов до висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у відшкодуванні частки його заробітної плати, витраченої на медичний огляд в процесі трудових відносин. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача (роботодавця) на користь позивача (працівника) частки його заробітної плати, витраченої на обов'язковий медичний огляд в процесі трудових відносин за період 2014―2018 років в сумі 1815,72 грн. підлягають задоволенню.

Суд вирішив позовні вимоги про стягнення з роботодавця персональної частки заробітної плати, витраченої працівником на обов'язковий особистий медичний огляд, встановлений законодавством України в процесі трудових правовідносин, задовольнити частково.

Суд стягнув з роботодавця на користь працівника 1815,72 грн, а також стягнув з роботодавця на користь держави витрати, пов'язані з розглядом справи, тобто суму судового збору 704,80 грн. В іншій частині позовних вимог було позивачу відмовлено.

(Справа №754/3152/18, рішення від 06 грудня 2018 року, Деснянський районний суд міста Києва).

Оригінали документів про медогляд зберігаються за місцем роботи

Наступна судова історія теж стосується проблеми медоглядів. Але розвиток подій та фінал були не такими, як дехто сподівався під час звернення до суду.

Чому в суді не було доведено факт проходження медогляду позивачем? Чи спрацював на користь працівника аргумент про те, що він надсилав роботодавцю копії документів про проходження медогляду? Чи береться такий варіант судом до уваги, якщо законодавством передбачено зберігання особистої медичної книжки працівника за місцем роботи?

Не тільки освітяни й бюджетними, але й працівники приватної сфери звертаються до судів, аби доводити свої аргументи. Але що потім? 

В історії з ЗАТ «Житомирські ласощі» йдеться про відсторонення від роботи майстра виробництва. Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати відповідача допустити її до виконання роботи майстра виробництва цеху №5; просила визнати незаконним та скасувати наказ відповідача «Про результат проходження чергового огляду працівників», в частині відсторонення від роботи майстра виробництва цеху №5. Але в процесі розгляду справи було судом встановлено, що в період з 31.10.2017 року по 19.02.2021 року позивач взагалі не проходила обов`язковий медичний огляд.

З огляду на те, що оригінали медичних книжок знаходяться у позивача, у суду відсутні будь-які підстави вважати, що позивач надавала на підприємство належні документи, які би свідчили про те, що вона пройшла медичний огляд.

Суд відхиляє посилання позивача про те, що вона направляла на підприємство копію медичного огляду, оскільки позивач не довела суду, що є її обов`язком, що вона надавала оригінал документа, як і не довела копію саме якого медичного огляду вона направила 26.02.2021 року.

За висновком суду, єдиним документом, який надає працівнику право приступити до виконання посадових обов`язків і який надає роботодавцеві право допустити працівника до роботи, є оригінал медичної книжки, який позивач відповідачу не надала, оскільки він перебуває у неї.

Отож фінал історії виявився нерадісним для позивача. Суд визнав правомірність дій роботодавця, коли було відсторонено від роботи працівника без проходження медогляду.

Беручи до уваги те, що оригінал медичної книжки не був наданий до підприємства, у роботодавця були відсутні підстави для допуску позивача до роботи. (Докладніше: справа №295/6069/21, рішення від 17.11.2021 року, Богунський районний суд м. Житомира).

Втім, повернімося до проблеми, коли саме роботодавці відмовляються виділяти кошти на оплату медоглядів. Що рекомендують робити профільні держоргани в такому випадку?

За офіційною інформацією Держпраці

Крім судових позовів працівників, стягнення сум ненарахованої і невиплаченої заробітної плати за час проходження медичних оглядів, компенсації втрати частини доходів через порушення строків їх виплати, посадові особи, у разі здійснення контролю Держпраці, можуть бути притягнуті інспекторами праці до адміністративної відповідальності за статтею 41 КУпАП, що передбачає накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі вчинення порушень щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, штрафу — від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це = 17 000 до 51 000).  У випадку виявлення порушень Держпраці, інспекторами праці буде внесений припис про усунення таких порушень, а якщо буде встановлено факт невиконання припису до роботодавця можуть бути застосовані санкції передбачені статтею 265 КЗпП за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.12.2021 – 13 000 грн). За невиконання припису посадові особи будуть притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 188-6 КУпАП у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (докладніше читайте офіційну інформацію Держпраці: https://smu.dsp.gov.ua/news/iak-oplatyty-pratsivnyku-shcho-pratsiuie-za-zminnym-hrafikom-den-prokhodzhennia-obov-iazkovoho-medychnoho-ohliadu-iakshcho-tsei-den-ie-dlia-pratsivnyka-vykhidnym/) 

Водночас можна зробити й такий висновок, що зараз у період дії воєнного стану Держпраці зорієнтована на конструктивний пошук рішень для роботодавців і працівників, якщо в цілому дотримано трудове законодавство.

Також для роботодавців і працівників на сайті Держпраці діє сервіс «інтерактивний інспектор». (https://smu.dsp.gov.ua/main-news/servis-interaktyvnyi-inspektor-prodovzhuie-robotu/). В умовах військової агресії окупантів на сьогодні продовжують працювати тисячі підприємств та мільйони наших співвітчизників. Очевидно, як у роботодавців так і працівників виникає багато питань: “Як бути в тій чи іншій ситуації?” Саме тому Держпраці не припиняє консультувати працівників та роботодавців з найактуальніших питань. Відповіді на найбільш запитувані питання, що надходять до Держпраці, розміщені на сайті Держпраці у рубриці «Запитання – відповіді» за посиланням: https://dsp.gov.ua/faq/.

Проблемні ситуації під час проходження щорічних медоглядів стосуються не лише масових випадків, коли роботодавці відмовляються виділяти кошти на оплату медоглядів працівників. Здавалося би, чому працівниця дошкільного навчального закладу вирішила ухилятися від медогляду у психіатра? Парадокс у тому, що ці медпослуги роботодавець бюджетної сфери повністю сплачує, згідно з нормами законодавства. Що є цікавого й повчального у наступній історії?

Про це та інше дізнаємося наступного разу.

 Леонід ГАПЄЄВ