Медогляди під час війни не відмінили,але Чому доводиться платити з власної кишені?

Проходження обов’язкового щорічного медичного огляду в процесі трудової діяльності для працівників освітніх закладів за рахунок роботодавця, як зазначено й передбачено в Законі «Про охорону праці», цього літа викликало чимало критичних відгуків у соцмережах. Здавалося б, більшість освітян готові це робити. І регулярно проходять щорічний медогляд. Але ж чому так склалося, що фактично в багатьох населених пунктах України в кошториси бюджетних витрат на освіту не закладаються кошти на оплату медоглядів працівників освіти? 

Чи можуть відсторонити від роботи у разі непроходження медогляду? Та й, взагалі, що робити законослухняним освітянам у різних ситуаціях? Про це та інше дізнаємося докладніше.

Про що говорить нам Закон?

Профільний Закон «Про охорону праці»  (стаття 17) чітко встановлює вимоги для роботодавців і працівників. Йдеться про обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Процитуємо. 

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно з законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається МОЗ України.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників у наступних випадках: за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Тут є такі ключові аспекти. Медогляд освітян (серед інших працівників) повинен оплачувати роботодавець. Відповідний Порядок проведення медичних оглядів визначається МОЗ України. Якщо працівник відмовляється пройти медогляд, то роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути такого працівника до дисциплінарної відповідальності. Згідно ст. 147 КЗпП йдеться про оголошення догани. При цьому роботодавець також зобов'язаний відсторонити працівника від роботи без збереження заробітної плати.

За офіційною інформацією профільних міністерств

За офіційною інформацією профільних міністерств (МОЗ та МОН), яку розміщено на їхніх сайтах, роботодавець зобов’язаний власним коштом профінансувати та організувати проведення попереднього  і періодичних  медичних оглядів працівників. Повний перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких мають проходити обов'язкові профілактичні медичні огляди, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №559 від 23 травня 2001 року.

Обов'язковий профілактичний медичний огляд, відповідно до Переліку, затвердженого наказом МОЗ України №280 від 23 липня 2002 року, передбачає наступне: загальне обстеження лікарями-спеціалістами (терапевт, дерматовенеролог, отоларинголог, стоматолог та інші (за потреби); лабораторне обстеження; функціональне обстеження.

Відповідальність за організацію і своєчасність проходження працівниками обов'язкових медичних оглядів і допущення їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку несуть власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи.

Працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов'язковий медичний огляд у повному обсязі, від роботи відсторонюються і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Позиція Освітнього Омбудсмена: вимагання від працівника пройти медогляд за власний рахунок  є незаконним

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Освітнього Омбудсмена (https://info.eo.gov.ua/pedagogam/medichn-oglyadi/primus-do-prokhodzhennya-medichnogo-oglyadu-za-rakhunok-pratsvnikv-zakladv-osvti-nezakonniy/) законодавством України передбачено обов’язковий профілактичний медичний огляд педагогічних працівників перед початком нового навчального року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. №559  «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій,  працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, витрати закладів і установ охорони здоров’я, пов’язані із проведенням обов’язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ і організацій, покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного закладу та установи охорони здоров’я. На жаль, у зв’язку з реформуванням системи охорони здоров’я та реформою децентралізації виникла проблема перекладання на педагогічних працівників витрат на проходження обов’язкових медичних оглядів, що є незаконним і відвертим порушенням їхніх прав.

Головна проблема в тому, що органи управління освітою та заклади освіти не закладають кошти на проходження медичних оглядів у своїх бюджетах та кошторисах. При цьому п. 2.5 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”,  затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 р. №246, чітко  визначає, що  «роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів».

Відповідно до статті 169 Кодексу законів про працю України, проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників здійснюється за рахунок роботодавця.

Крім цього, відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці», власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників.

Відповідно до пункту 2 «Порядку проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 №559, обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємство, установа, організація або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що використовує працю найманих працівників).

Ось так законодавство, права працівників і реалії є зовсім різними. На превеликий жаль, автору вдалося знайти лише один регіон, де кошти на проходження медоглядів закладено в місцевому бюджеті. Це місто Львів. Там на рівні міської ради прийняли відповідні рішення. За проходження освітянами щорічного медогляду оплачує місцевий бюджет. Запроваджено й можливість проходження щорічних медоглядів безкоштовно для різних категорій. Хоча й тут не все так ідеально. Бо за інформацією з різних джерел на Львівщині теж існує ця проблема, коли за медогляди освітянам доводиться платити з власної кишені. Водночас в Україні в цілому проблема поки що залишається на рівні усієї держави.

Медогляди проходити таки потрібно

Статтею 46 КЗпП визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Таким чином випадки відсторонення працівника від роботи чітко визначені законодавством. Втім більшість працівників освітніх закладів стикається із проблемою, коли роботодавці (самі заклади, або централізовані бухгалтерії органів управління освітою) не оплачують медичні огляди. І фактично працівники проходять ці медогляди за власні кошти. Це відбувається всупереч статті 17-й Закону «Про охорону праці».

Тут можливі варіанти. Якщо людина відмовиться від проходження медогляду на таких умовах, то цілком ймовірно відсторонять від роботи без збереження зарплати. Якщо ж пройти медогляд, оплативши ці медпослуги за власні кошти, тоді цілком обґрунтовано й правомірно вимагати від роботодавця повернення коштів. У будь-якому із цих варіантів дій варто звертатися до Держпраці України, ГУ Держпраці конкретної області, Освітнього Омбудсмена, МОН, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Також можна звернутися до парламентських фракцій і груп, окремих народних депутатів України. Бо ця проблема має загальноукраїнський характер, має суспільний інтерес, а тому й потребує дієвого реагування та парламентського контролю.

Інший можливий варіант стосується подачі позову. Тобто можна у своїх позовних вимогах просити суд зобов’язати роботодавця повернути кошти за проходження щорічного медогляду. Поки що таких судових справ не так багато. Але наведу приклад однієї з них.

Як зекономити кошти й виграти час? Як після судового розгляду справи й рішення, ухваленого на користь працівника, роботодавець повинен був повернути кошти за проходження щорічного медогляду?

Про це та інше дізнаємося у наступному матеріалі.

Леонід ГАПЄЄВ