Коли і як платити земельний податок? Або як діяти в межах Конституції та Закону…

Як сплачується земельний податок після смерті власника земельної ділянки? Коли виникає обов’язок щодо плати за землю у спадкоємця? 

Ці та інші запитання на практиці виникають у наших співвітчизників. Отож спробуємо знайти відповіді та запропонувати алгоритми дій у деяких ситуаціях.

У разі смерті фізичної особи – платника плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) податковий обов’язок щодо сплати плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника (землекористувача). При переході права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. 
Який тут є суттєвий нюанс?

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (ст. 287 ПКУ). Спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи – орендаря і оформили у загальновстановленому порядку договір оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, з місяця виникнення права власності або права користування земельною ділянкою зобов’язані сплачувати плату за землю.
Ще одним суттєвим нюансом є вручення податкового повідомлення-рішення платнику податку. Якщо таке повідомлення-рішення людина фактично не отримала, то й платити податок вона не зобов’язана. А коли отримає, то матиме 60 днів для сплати.

Який порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки? 
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. 

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ). 

З урахуванням цього, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Знову-таки, звернімо увагу на деякі практичні нюанси. Платник податку спочатку має отримати податкове повідомлення-рішення від податкового органу.

А ще майте на увазі те, що податкові органи надсилають (вручають) платникові податку за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Скажімо, якщо таке повідомлення-рішення від податківців надійде в серпні або вересні, чи ще пізніше, то це вже буде суперечити Закону. І тоді матимете право на оскарження такого рішення податкового органу.

Податкова консультація як альтернатива

Діюче законодавство України, зокрема Закон «Про звернення громадян» містить багато цікавих норм стовно можливості кожного з нас направити індивідуальне чи колективне письмове звернення для отримання роз’яснень з тих чи інших питань. Звернення варто направляти до того державного органу, який за своєю компетенцією та наявними повноваженнями, з урахуванням профілю його діяльності, надаватиме офіційну відповідь.

У Податковому кодексі цій ситуації присвячено статті 52 «Податкова консультація» і 53 «Наслідки застосування податкових консультацій».

У чому є корисні можливості для отримання таких податкових консультацій та які прості алгоритми дій?

На підставі ст. 52 п. 52.1. ПКУ за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Що ж конкретно має бути зазначено у зверненні платників податків для отримання ними податкової консультації?

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити такі дані: прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). Також має бути зазначено, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин). Як і будь-яке звернення, таке звернення для отримання індивідуальної податкової консультації має містити власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

А що ж відбуватиметься у тому випадку, коли звернення містить не всі необхідні дані?
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Скільки часу доведеться чекати відповіді для отримання індивідуальної податкової консультації?
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту. Інакше кажучи, термін розгляду вашого звернення може бути податковим органом продовжено не більше 15 календарних днів понад 25-денний строк, але вас письмово офіційно про це мають повідомити.

Хто може практично скористатися отриманим змістом такої індивідуальної податкової консультації? Які є вимоги до стилю цього документу?

На підставі ст. 52 п. 52.2., п. 52.3. ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву – індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Окрім індивідуальних податкових консультацій, існують також узагальнюючі податкові консультації. Державна податкова служба України (у п. 52.6. ПКУ зазначено як Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику), проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.

Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.

Яка практична мета податкових консультацій? Яка різниця між індивідуальною та узагальнюючою податковою консультацією та яку з них застосовують на практиці? Що робити у ситуації, коли заявник не згоден із змістом отриманої податкової консультації?

Стаття 53 ПКУ «Наслідки застосування податкових консультацій» містить важливу інформацію з цього питання.

У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації. Платник податків, що діяв відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.

На підставі п. 53.2. ПКУ платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому в паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

А далі людина може продовжувати доводити свою правову позицію стосовно змісту податкової консультації. Механізм оскарження передбачає і необхідність надати людині нову консультацію.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Варто діяти в межах Конституції України та Закону…

Ситуації взаємовідносин людини із державними органами, йдеться не лише про податкові, можуть бути різними. І ключовим аспектом є необхідність діяти державним органам в межах Конституції України та Закону. Лише в рамках наявних повноважень. Детально про це можна почитати у статті 19-й  та статті 68-й Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Підвищення цін на продукти харчування, збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги та інші складні фактори виживання в сучасних реаліях для багатьох українських співвітчизників часто створюють складні ребуси. За що і як, коли платити?

У ситуації із сплатою податків першим ключовим моментом є отримання податкового рішення-повідомлення. Лише з цього моменту починається відлік строку для сплати протягом 60 днів. Але це ще не все.

Чимало є на практиці випадків, коли після померлого родича, переживши складні життєві реалії та після сплати недешевих послуг нотаріуса, людина нарешті отримає свідоцтво про право на спадщину. І там може бути серед об’єктів успадкованого майна невеличка земельна ділянка.

Скажімо, може виникнути ситуація, коли землекористувач помер і до цього мав пільги зі сплати земельного податку. І що далі? Спадкоємець за загальним правилом успадковує права та обов’язки спадкодавця, тобто свого померлого родича. Наприклад, померлий родич-пенсіонер свого часу оформив пільгу зі сплати земельного податку. Тепер спадкоємець не має такої пільги.

Знову ж таки згадаємо про те,  що ключовим аспектом є стаття 19 Конституції України. Адже це є норма Основного Закону. І кожному варто діяти в межах Конституції України та Закону.

Коли спадкоємець отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, тоді й має бути готовий до сплати земельного податку. Але спеціально їхати до офісу податкової інспекції чи надсилати електронні звернення стосовно того, що попередній землевласник помер, не має потреби. Адже нотаріус як відповідний суб’єкт вносить дані до Реєстру речових прав. До цього ресурсу має доступ податкова служба. І то вже їхня робота надсилати вам рішення-повідомлення про необхідність сплати земельного податку.

Також в межах Конституції України та Закону кожен з нас має право цілком відкрито й легально збирати інформацію. Це можна робити і під час спілкування з друзями чи знайомими, з різних відкритих джерел.

Під час усного звернення до Центру безоплатної правничої допомоги 0-800-213-103 автору цієї статті порадили не хвилюватися з приводу того, якщо за якийсь рік не було надіслано спадкоємцю рішення-повідомлення про необхідність сплатити земельний податок. Якщо не було отримано такого рішення-повідомлення від податкової, то і немає безпосереднього обов’язку вчиняти якісь зайві дії. Тут є нюанс.

Не буде правомірним надсилати платнику податку вимогу сплатити земельний податок за 2 роки одразу. Адже в ПКУ чітко зазначено норму. Таке рішення надсилається до 1 липня. За коментарями фахівців системи безоплатної правової допомоги на практиці ще не було випадків таких порушень прав платників з боку податкової. Інакше вже були б випадки і практика таких оскаржень.

Для особливо прискіпливих читачів, хто має на такі дії час і бажання, можна порадити мінімум 2 речі. Якщо маєте питання — додзвоніться для отримання консультації до єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги. А також для тих, хто має більше часу, можна сформувати свої запитання у письмовому зверненні до органів державної податкової служби. Цей механізм передбачено під назвою «податкова консультація».

Отож безвихідних ситуацій не існує. Земельний податок треба платити. Але за відповідних умов та в межах описаних процедур. Адже кожен повинен виконувати Конституцію та Закони України (ст. 48 Основного Закону України).

Куди звернутися за порадою чи консультацією?

Першою порадою кожному з нас є нагадування про можливість оскарження рішень державних органів. Так, ст. 56 ПКУ «Оскарження рішень контролюючих органів» передбачає особливості оскаржень рішень податківців. Йдеться про можливість звернутися до адміністративного суду або ж до податкового органу вищого рівня. Останній варіант більш економний. З огляду на те, що судовий збір теж недешева справа.
Відповідно до п. 56.1. ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п. 56.2. ПКУ в разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися зі скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
До податкового органу можна звернутися для отримання індивідуальної податкової консультації. Можливо, вона вас цілком задовольнить. Або матимете можливість її оскаржувати. То вже зрозумієте і зможете прийняти власне рішення індивідуально. 
Також можна по телефону отримати безоплатну правову допомогу за номером 0-800-213-103. Безвихідних ситуацій не існує. Адже завжди варто діяти в межах Конституції України та Закону.