Чи законне звільнення без згоди профспілки?
Чимало працюючих громадян є членами профспілки. Щомісяця із заробітної плати відраховуються профспілкові внески. А коли дійде справа до звільнення працівника за ініціативи роботодавця? Як має зреагувати профспілка, щоб захистити людину? Які процедури передбачені для роботодавця? Які спірні ситуації створює сучасне життя? Поміркуємо докладніше.
Основною правовою нормою є стаття 43 Кодексу законів про працю України. Вона врегульовує розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (тобто роботодавця) за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Це не стосується випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профорганізації, членом якої є працівник, розглядає у 15-денний строк обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Таке подання має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника, від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно із статутом.
Виборний орган первинної профорганізації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в 3-денний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профорганізації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профорганізацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.
Що суттєво? Рішення виборного органу первинної профорганізації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає такого обгрунтування, роботодавець має право звільнити працівника без згоди профспілки не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профорганізації.
Роботодавець звільнив працівника без згоди профспілки. Які наслідки?
Відповідь знайдемо у п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.92 р. (зі змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів». Саме Постанова №9 є практичним орієнтиром для загальних місцевих та апеляційних судів. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник. Згода профспілкового органу на звільнення не може бути визнана такою, що має юридичне значення, якщо не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів або згода давалась на прохання службової особи, що не наділена правом прийняття і звільнення і не мала відповідного доручення правомочної особи, чи з ініціативи самого профспілкового органу або з інших підстав, ніж зазначалось у поданні роботодавця, а потім і в наказі про звільнення. (Тобто подання заступника директора пі
дприємства, який не має повноваження приймати людей на роботу, адресоване профспілці, про звільнення працівника, в суді матиме шанси на програш).
Оскільки у зазначених вище нормах за їх змістом йдеться про профспілковий орган підприємства, установи, організації, профспілкові органи структурних підрозділів (цехів, управлінь, відділів тощо) можуть вирішувати питання про дачу згоди на звільнення працівника з ініціативи роботодавця, якщо їм таке право делеговане профспілковим органом підприємства, установи, організації.
Чого чекати роботодавцю, який звільнив працівника без звернення до профспілки?
Встановивши, що звільнення працівника проведено роботодавцем без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.
Як роботодавець із профспілкою сперечався в суді…
Досить цікавим прикладом із судової практики є цивільна справа за позовом ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М. В. Фрунзе» до Сумського обкому профспілки працівників машинобудування та металообробки. Керівництво підприємства звернулось до профспілки (відповідача у суді) з поданням про надання згоди на звільнення радника Президента Товариства із соціальних питань за п. 4 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин). Але профспілка відмовила роботодавцю у дачі згоди на звільнення працівника. На думку роботодавця, відповідач (профспілка) розглянув подання необ’єктивно. Втім, суд зробив інші висновки. Звільнення працівника за п. 4 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин) потребує згоди профспілкового комітету, проте спірне рішення профспілки при вирішенні питання про звільнення працівника з роботи має рекомендаційний характер та не порушує прав та інтересів роботодавця. Суд відмовив у задоволенні позову роботодавця до обкому профспілки про визнання незаконним рішення за необґрунтованістю. (Докладніше: справа №91/5796/13-ц, рішення від 12.09.2013 р. Зарічного районного суду м. Суми. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33521721)