Петро Печорний

Петро Печорний

Буває, побачиш художній твір — і враження від нього вже назавжди входить у твоє життя, спонукаючи до роздумів над прекрасним. Майже такими стали для мене творчі доробки народного художника України, лауреата Літературно-мистецької премії імені Нечуя-Левицького, професора Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені М. Бойчука Петра Петровича Печорного.

Свій 80-річний ювілей митець зустрічає високопрофесійними самобутніми тво­ра­ми, в яких оспівана душа українського народу. Він і сьогодні знаходиться у постійних мистецьких пошуках, збагачуючи сучасну образотворчість новими творами. В розмай його майстерності входять різні види образотворчого мистецтва. І в кожному він розкрився, як самобутній скульптор, графік, живописець, майстер кераміки. В опануванні художніх технік Печорний досягнув усвідомленого високого професійного рівня. Про цей потік творчого мислення свідчать доробки, сповнені нових образів та форм, які сформували його необарочний творчий стиль.

У чому ж секрет виразності творів П. Печорного? Насамперед зміст — глибокий і водночас лаконічний, та сила художнього враження. Недаремно кажуть: «стислість — сестра таланту». Саме такі твори Петра Печорного — з узагальненою формою та самобутньою виразністю. Він яскравий представник українського сучасного мистецтва, в творчості якого вдало поєдналися традиційна народна орнаментика з яскравою декоративністю та неповторною самобутністю. Тому твори Петра Петровича Печорного виконують важливу виховну функцію, спрямовуючи нас до усвідомлення української ідентичності. Досить розглянути його козаків-мамаїв, бере­гинь, птахів, рибок, кентаврів, древ життя, образів народних билин тощо. Він черпає натхнення в фольклорній тематиці, літературних героях, символах та кодових знаках багатовікової української історії. Тематичні твори, виконані у різних техніках кераміки, сповнені глибокого змісту та позитиву. Він успішно застосовує глину, ангоби, поливи, глазурі, розпис, солі, шамот, фарфор та фаянс. Тому головним настроєм творів Печорного можна означити оптимізм, рух, ствердження добра та гармонії.

Послідовно занурюється у національну тематику, шліфуючи знайдені художні образи до яскравої виразності. Він коронує своїх бандуристів, співаків, гетьманів, літературних героїв високоморальними рисами, створюючи гімн історії українського народу.

Якщо митець працює над древом життя, то твір збагачується космогонічним наповненням із синтезованим мотивом вічності. Отут джерелом натхнення художника стає природа у вічному її русі.

Культово-обрядові складові органічно єднаються пантеоном стародавніх символів, солярних знаків, орнаментикою. Ідея перемоги життя над смертю надає творам філософського звучання та композиційного узагальнення. Художник закликає до активної життєвої позиції, показує перемогу добра над злом, даруючи світу свої твори-обереги, в яких співає душа Людини з великої літери.

Слід відокремити багаторічну роботу митця над Шевченкіаною, яка втілилася у серію декоративних тарелів в кераміці. Саме на прикладах цих творів вдало поєднуються творчі досягнення художника і в мистецькому напрямку, і в глибині образного творчого задуму. Взявши за основу ангобний розпис, Печорний створив розкішну ілюстрацію кращих Шевченківських творів. Ми сумуємо разом з «Катериною», стверджуємося з баладами лірників, наповнюємося чистотою почуттів разом з козаками, милуємося куточками мальовничої природи українського села, освячуємося з Птахом миру.

Сила художньої виразності кожної композиції вдало розкриває українську ідентичність, народний дух, вишуканість та лаконічність лінійної ритміки кольорових площин, поетичність Шевченківського слова.

У творчих доробках Печорного зібрався досить переконливий сонбіом улюблених народних героїв. Міфологічна тема проходить червоною стрічкою через твори митця. Він вдало черпає з джерел історичного Трипілля дивовижні орнаментальні задуми, в яких промовляють закодовані символи колеса Всесвіту. Так стародавні символи трансформуються у сучасні теми, які набирають загально-філософського значення. А його неперевершені декоративні вази — «Пісня миру» та «Калиновий цвіт» стають зразками музейної цінності.

Так поступово його творча думка набирає потужної енергетики, монументальної виразності. Художник використовує спіралі, коло, ромб, трикутник, хрест, смуги, геометричні та рослинні орнаменти. Так кожен твір набуває особливої художньої образності та декоративності. Барокове ліплення, красномовна пластика, лаконічні графічні картини сповнені простору та гармонії. Недаремно в його творах звучить переконлива органічність та виразність.

Печорний сформувався як художник-реаліст, який викришталізував свій особливий стиль умовної образності та суто українського духу. Його твори знаходяться у багатьох музеях України. Творчість художника добре знають і за кордоном, бо численні роботи прикрашали не одну виставкову галерею світу.

Митець поєднує творчу роботу з педагогічною діяльністю, бо йому є що передати своїм вихованцям. Попередня потужна практична робота в Науково-дослідному інституті кераміки і скла надали Петру Петровичу неабиякого практичного досвіду. Кожний, хто знається на таїнствах опалювання, розуміє рівень майстерності Печорного-кераміста. Як сам він каже, що іноді, щоб знайти потрібне кольорове рішення, проходять роки випробувань. Митець пишається своїми учнями, які впевнено продовжують нелегку стезю кераміста: Леонід Нагірняк, Ярослав Дереша, Олександр Яровий, Юлія Кантановська, Леся Горлова. Дехто має вже державні нагороди, хтось викладає у художніх школах — Іван Бабков та Ася Колесніченко, але головне, що це молоде покоління творчо обдарованих людей самовіддано слугує мистецтву.

Художня доля Петра Печорного склалася з декількох об’єктивних факторів. По-перше, слід відзначити природний хист до мистецтва, його наполегливе опанування малюнком з дитинства. Як згадує сам митець, він пам’ятає себе завжди з фарбами, олівцями, коли годинами копіював твори провідних художників з репродукцій. Провідну роль у його подальшому професійному навчанні зіграв педагог Є. Святський, який в той час викладав у Київському державному училищі декоративно-прикладного мис­тецтва. Після закінчення училища, П. Печорний пройшов курс навчання у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі ім. В. Му­хіної. Так було закладене вагоме академічне підґрунтя. Потім почалося його самостійне творче життя, сповнене пошуків тем, образів, ретельного опанування мистецьких технік.

Я запитала у Петра Петровича, чи є в нього улюблений творчий доробок або провідна тема у творчості? На що художник відповів, що для нього головне — це творче натхнення, а воно непередбачуване. Захоплення, як гірський потік, заволодіває його душею, насичує враженнями, і народжується художній образ. Тому, коли виникає ідея, пані Муза заполоняє думки, почуття, і художній образ виникає сам собою. Мабуть, це й є творчий дар, яким благословив Господь цю дивовижну шляхетну людину, сповнену потужної енергетики та любові до прекрасного.

Твори П. Печорного — чи то пастелі, або малюнки, живопис, чи художня кераміка — мають глибокий підтекст, у якому промовляє потужна сила образного мислення та відвертих почуттів. Митець оспівує природу, шукає гармонію у людських відносинах і створює свої обереги на щастя, на долю. Досить розглянути композицію «Гімн природі», виконану тушшю та пером на папері, або акварельний ескіз до кераміки «Добробут», чи «Берегиню на коні» з шамоту. Так, створюючи неповторну ауру таємничості та шляхетності, художник спрямовує свою енергетику на формування прекрасного навколишнього середовища.

Декоративна пластика Печорного прикрашає будинки культури, редакції газет, навчальні заклади, підприємства України. Чимало творів зберігаються у музеях, художніх галереях, приватних зібраннях України та зарубіжжя. Стосовно виставок, то, починаючи з 1965 року, митець постійний учасник як Всеукраїнських, зарубіжних тематичних, так і персональних. Досить назвати такі держави, як Японія, США, Канада, Велика Британія, Польща, Австрія, Німеччина, Чехія, Монголія, Югославія, Росія. Таким чином суто український дух, культура, представлені у творах Печорного, прославляють наш народ майже на всій планеті.

Ґрунтовна академічна освіта, гуманність та широта світогляду виводять Петра Печорного в коло провідних сучасних українських митців. Тож нехай пташка-доля, зображена художником в «Автопортреті» з шамоту, зігріває його своїм теплом ще на довгі роки плідного творчого життя.

мистецтвознавець, заслужений працівник культури України