Людмила Уткіна: “Малювання – моя віддушина”
Нещодавно в Братиславі – столиці Словаччини відкрилася виставка художників. Серед майстрів пензля і наша українка Людмила Уткіна. Художниця представила вісім робіт. Людмила Уткіна – киянка. У зв’язку з повномасштабною війною росії з Україною вона тимчасово перебуває в столиці Словаччини.
Бажаючі мають можливість насолодитися творчістю художниці до середини березня.
Насправді, Людмила Уткіна мріяла про цей відповідальний момент – представити свою творчість на розсуд глядачів. Та, як людина відповідальна, Людмила хвилювалася, скромність і невеличкий страх заволоділи на певний час. Але від перших схвальних оцінок з’явилися сльози радості й впевненість. Вона це змогла. Змогла, бо мала бажання, зосередженість і – щоденна праця, вдосконалення.
–Малювання – це моя віддушина, мої емоції, почуття, –говорить Людмила Уткіна. – Всі роботи виконую з любов’ю, вдячністю до життя, любов’ю до гри кольорів та світла.
Світло в її роботах переважає. Картини пише з філософським підтекстом, аби глядачеві хотілося думати над роботою, розглядати її, фантазувати. Вона обожнює слова всесвітньовідомого художника Леонардо да Вінчі: «Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, який чують».
Малюючи, її наповнена любов’ю душа випромінює у творах любов до ближнього, благословення на життя і успіх, на щастя, на гармонію, любов та мир.
Людмила постійно вдосконалює свою майстерність – бере уроки в професійних майстрів пензля. Нещодавно її наставниця Аліна Далініна написала відгук: «Я впевнена, що поруч з вами люди відчувають тепло і легкість. Ваша світла енергетика відчувається в кожній роботі».
Якось я побачила в соцмережах її роботу «Квіти» і завмерла. Я відчула в них подих рідної землі, настрій, емоції, глибоку філософію.
Багато робіт художниця передала волонтерам на донати, на міжнародні фестивалі, брала участь у чотирьох ярмарках. Виручені кошти від продажу передала на ЗСУ. Багато її робіт у приватних колекціях в Україні, Польщі, Бельгії.
Успіх приходить до тих, хто працює. Творчість захоплює, поповнює її душу красою. Красою, яку вона щедро дарує людям. А ще хочеться вірити, що зовсім скоро її картини побачать в рідній переможній Україні.
