Право використовувати свою земельну ділянку

Прийшла весна, а з нею й пора робіт на земельних ділянках. Багато хто виїжджає до свого будиночку за містом або їде до батьків і працює на городі та в саду. Як не прикро, але в цей час виникають і різного роду суперечки, пов’язані з користуванням землею.

Найбільш неприємними є спори, які виникають через посягання на чиюсь земельну ділянку з боку іншої особи. Їх вирішення не є дуже складним, але приносить багато неприємних емоцій, особливо коли такі спори виникають між сусідами, адже це псує стосунки, які складались вже протягом тривалого часу. Ось історія про один з таких випадків, який закінчився рішенням суду і неприємними наслідками для порушника чужих прав.

Молода сім’я, яка живе у Києві, отримала у спадок будинок і прилеглу до нього земельну ділянку в одному селі Чернігівської області, розташованому за 110 кілометрів від Києва. На той час чоловік постійно працював, дружина доглядала за двома маленькими дітьми, і через це сім’я не мала можливості приїжджати до села. Та через кілька років діти підросли, пішли в дитячий садочок, сім’я придбала машину і у них з’явилась можливість час від часу туди їздити. Такі поїздки видавалися дуже доречними, адже пожити кілька днів на свіжому повітрі, поїсти домашніх фруктів та овочів і просто відпочити від метушливості великого міста корисно кожній людині, а тим більше сім’ї з маленькими дітьми.

З початку цієї весни молода сім’я планувала приїхати до села і розпочати роботи по впорядкуванню будинку і земельної ділянки. Ще в перших числах березня вони приїхали, щоб подивитись, в якому стані знаходиться будинок, сад і все інше. При-їхавши, вони відразу помітили, що сусід за останні роки активно займався впорядкуванням свого господарства і побудував кілька нових будівель поруч із своєю хатою.

Оглядаючи сад, дружина помітила, що кілька дерев зрубано, а стара невисока межа, яка розділяла їхню територію і територію сусіда, перетворилась на новий високий паркан, дещо зміщений таким чином, що територія сусіда стала більшою. До того ж будівля новозбудованої літньої кухні кількома метрами заходила на територію їхнього саду.

Спочатку вони подумали, що помилились, але коли взяли до рук документи і поглянули на план-схему відведеної ним ділянки, то виявилось, що все-таки сусід здійснив будівництво на території, яка йому не належить. Звичайно, подружжя обурилось: «Як він міг? Навіть не спитавши в них дозволу...» На їхні розпитування сусід відповів, що й справді при будівництві кухні він вийшов за межі своєї ділянки, але пояснив це тим, що коли її будували, він перебував у лікарні, і будівельники помилились з ви-значенням межі. Щоб не зносити нову кухню, він хотів поговорити з подружжям і домовитись про те, щоб обмінятись частинами земельних ділянок, але жодної контактної інформації не мав, і тому вирішив просто дочекатись, коли вони з’являться. Таким чином, розв’язання цієї неприємної ситуації сусід запропонував сам і, як компенсацію, пообіцяв віддати їм таку саму за розміром земельну ділянку, на якій ростуть дерева. Сім’я, не довго роздумуючи, погодилась на таку пропозицію, адже це було найлегшим способом уникнути конфлікту.

Та пройшло кілька місяців, а сусід всіляко ухилявся від оформлення належним чином угоди про обмін частинами земельної ділянки. Він пояснював це тим, що зайві витрати йому ні до чого, і намагався переконати по-дружжя в тому, що вони можуть користуватись земельною ділянкою й так. А якщо вже виникнуть якісь проблеми, то він на вимогу відповідних державних органів підтвердить факт обміну.

Спочатку все так і було. Сім’я приїжджала з дітьми до села, розчистили сад, висадили квіти, посіяли овочі на городі... Все було чудово. Та одного разу їм запропонували обміняти їхній будинок на інший, розташований ближче до Києва. Пропозиція дуже сподобалась, адже їздити за 110 кілометрів від дому було досить незручно, а часу в селі вони проводили все більше. Таким чином рішення було прийнято на користь обміну. Та коли справа дійшла до оформлення документів, виявилось, що план-схема земельної ділянки не зовсім відповідають фактичному її розміру. У зв’язку з цим в оформленні договору міни їм було відмовлено, і подружжя повинно було звернутись до сусіда з проханням допомогти вирішити це непорозуміння. Але, як виявилось, сусід вже змінив свої плани і на тій ділянці, яка мала передатись подружжю, запланував побудувати ще щось.

Що робити в такому випадку чоловік з дружиною не знали, але вирішили боротись за свої права. Хтось із друзів порадив їм звернутись до органів земельних ресурсів, що вони й зробили. На їхню заяву до відділу земельних ресурсів з проханням вирішити це питання приїхав працівник відділу і, оглянувши спірну ділянку, зафіксував порушення з боку сусіда в протоколі. Копію протоколу було видано подружжю. А що робити далі з цим протоколом вони не знали і тому звернулись за порадою до юриста.

Вихід виявився досить простим – йти до суду, що й було зроблено. Спір був вирішений на їхню користь, а сусіду довелось понести серйозні ви-трати на виконання судового рішення.

Варто відзначити, що в даному випадку були порушені права власників земельної ділянки, які зазначені в ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України (надалі ЗК), а саме: право самостійно господарювати на землі. Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Окрім цього мова йде про самочинне будівництво, перед-бачене ст. 376 Цивільного кодексу України, а в такому разі особа, яка збудувала нерухоме майно, не набуває права власності на нього. І хоча ця ж сама стаття передбачає можливість визнання права власності нерухомого майна за особою, яка його побудувала, та все ж зазначається, що у разі заперечення власника земельної ділянки проти визнання права власності на нерухоме майно за такою особою, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Крім того, варто мати на увазі, що вже з 11 січня 2007 року Верховною Радою України був прийнятий закон, яким вносяться зміни до Кримінального кодексу України і встановлюється саме кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Правда за умови, що це спричинило шкоду власнику земельної ділянки, яка перевищує суму 20 000 гривень. За такі дії, відповідно до ст. 197-1 КК, можна отримати покарання у вигляді штрафу від 3 400 до 5 100 гривень або навіть арешт на строк до шести місяців.

Отож, щоб захистити свою земельну ділянку від подібного посягання з боку інших, варто знати, що ви маєте конкретні права, які передбачені нашим законодавством. І якщо така ситуація все ж таки трапилась, то варто написати позовну заяву до суду, вказавши ті норми закону, про які йшлось вище у цій статті. А якщо ви не впевнені в тому, що вам вдасться правильно написати позовну заяву, звертайтесь за допомогою до юриста, це зможе уберегти вас від зайвих клопотів і невпевненості!