55 років КОНСХУ
Розмова піде про 55-річний ювілей з дня створення Київської організації Національної спілки художників України. У різні роки її очолювали провідні митці України В. Шаталін, Г. Кальченко, О. Скоблікова, В. Зноба, А. Чебикін, В. Чепелик, М. Гуйда, М. Федько, О. Мікула, В. Гурін, Н. Літовченко, Л. Сотник, В. Коновал, нині керує М. Кутняхов. Слід зазначити, що кожне ім’я – це особиста яскрава сторінка в історії культури України, але разом творча команда створила міцне підґрунтя для розвитку національного українського мистецтва. Нині у складі організації 83 заслужених, 46 народних художників України, 13 заслужених працівників культури, 67 заслужених діячів мистецтв, 10 членів-кореспондентів, 12 дійсних членів Національної академії мистецтв України. Ми пишаємося творчістю 26 лауреатів Національної премії ім. Т. Шевченка, твори яких увійшли в золоту скарбницю культури українського народу.
Спробуємо проаналізувати творчі здобутки колективу самобутніх митців, які позиціонують свою діяльність через 9 секцій, живописна найбільша, очільником якої є заслужений діяч мистецтв І. Пилипенко. Графічну секцію очолює заслужений художник М. Кочубей, скульптурну – заслужений художник А. Забой, монументально-декоративну – О. Пиша, декоративно-прикладну – В. Балибердін, художників театру, кіно та телебачення – В. Бариба, плакату та графічного дизайну – заслужений художник України А. Будник, художнього проєктування та оформлення – В. Губенко, критиків та мистецтвознавців заслужений діяч мистецтв В. Карпов.
Якось у розмові засновник української абетки, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка В. Чебаник (1949–2025), зазначив, що українське мистецтво насамперед пов'язане з мовою, культурою, національними традиціями, висвітленням своєї історії. Ця думка підтверджується раритетними картинами І. Тартаковського (1912–2002), В. Забашти (1939–2016), Ф. Нірода (1907–1996), Б. Рапопорта (1922–2006), В. Зарецького (1915–1990), В. Гуріна (1939–2018), В. Щербини (1926–2017) та багатьох ін. В скарбницю українського мистецтва увійшли твори Є. Гуйди «Чумацький шлях» та В. Каверіна «Київ. Біля древніх стін», в яких відчувається відгомін минулих епох, Седнівські мотиви О. Ольхова, Андріївський узвіз на полотнах І. Пилипенка, Ю. Качкіна та В. Заславського, величавий Дніпро пензля С. Шишка, Г. Кириленко-Бараннікової, історичні мотиви Ф. Гуменюка, О. Солов'я та ін. Слід зазначити нові виміри в живопису Вадима Михальчука, який створює цілі серії картин, присвячених столиці України, наповнених позитивною енергетикою.
Вимолена та виборонена українська історія промовляє через портрет «Катерини», створений Вірою Бариновою-Кулебою, героїчний образ «Останнього гетьмана П. Скоропадського» пензля Оксани Полтавець-Гуйди. Жанрові сюжети кличуть згадати юність серед яблучного саду Світлани Аношкіної, насолодитися «Кавою з кардамоном» Оксани Попінової, помилуватися сонячними краєвидами Анатолія Зорко. Серед цього розмаю краси та натхнення привертає увагу козацька доба на гобелені Віктора Романщака «Герб гетьмана Полуботка», багатогранна історія вирує в образі Соломії Андрія Будника, рушниках із серії Шевченкіана Тетяни Кононенко.
Київській школі притаманні риси академічності, але сміливі інновації показали успішне використання новітніх технологій та красу авторських стилів. Саме такими є твори Андрія Чебикіна, Василя Перевальського, Анатолія Куща, Миколи Кочубея. Мабуть, тому так переможно промовляє полотно Анатолія Криволапа «Хмара над горою», благословляють «Ісус. Виноградна лоза» Аліси Забой та «Слов’янська берегиня» Галини Дюговської.
Всупереч військової агресії раші, Київ продовжує виборювати волю на усіх фронтах, включаючи культурно-мистецький. Важливі творчі проєкти, які відбувалися на різних виставкових площадках столиці, продовжують творче життя за кордоном. Образотворчою мовою українські митці не тільки розповідають про реальну ситуацію в нашій державі, а й намагаються фінансово підтримати ЗСУ. Арт-терапевтична локація «Мистецька світлиця» проводить проєкт «Право на мирне житття», наповнений переможною хвилею. Саме такими були виставки «Малюю серцем» жінок – вдів загиблих героїв, «Троянда переможцю» Марини Панасюк, виставки за участю Марини Соченко, Ольги Карпенко, Сергія Кривенка та ін. Слід згадати такі проєкти, як «Його монументами говорить держава», «Час віддати належну шану», «Лицарі честі й добра», «Я – українець», «Храми України», за участю членів КОНСХУ.
Свідками активної творчої діяльності київських митців стали проєкти; «Повертайся живим», «Виміри Незалежності», «Нескорена Україна», «Мистецтво заради перемоги», «Чорнобривці насіяла мати», «Свято вільних», родини художників Чернявських, Кутняхових-Семенюк, Масиків («Стежина від батька до сина»), «Сто років у мистецтві» династії Сльоти, Зорі, Кохаль, Попінової, Кантемірової, Титова, Царіковської, Заборовських, Шевченків…
Голова Київської організації художник України живописець М. Кутняхов згадав і щорічні урочисті презентації творів переможців мистецьких премій КОНСХУ, які не тільки перекидають мости в історичне минуле, а й позиціонують сучасні творчі досягнення художників. Саме такими є виставки А. Зорка «Дніпровська сага», «Золоте перевесло» родини Саєнків, «Коло Сільваші» Тіберія Сільваші, «Триєнале живопису», до Дня художника, «Акварелісти Києва», до Дня Незалежності та ін. Твори багатьох учасників вже увійшли в золоту мистецьку скарбницю українського народу.
Зберігаємо традиції та рухаємося вперед з надійною творчою молоддю, яка буквально миттєво реагує на сучасні драматичні події. Окрема вдячність куратору численних творчих проєктів у складний воєнний період заслуженому художнику України, голові секції плакату Андрію Буднику. Саме завдяки його ініціативі та миттєвій організації креативної творчої молоді Київ та Польща побачили реакцію молодого покоління на драматичні події в Україні. Але що саме важливе – це бажання засобами мистецтва захистити свою державу, свою землю і волю від агресора.
Щирі вітання всім причетним до ювілею нашого славного творчого товариства.
Світлини художниці Ганни ЛУК’ЯНЕНКО
