Названо переможця премії імені Джеймса Мейса
У Києві відбулося вручення премії «За громадянську позицію в публіцистиці» імені Джеймса Мейса. Джеймс Мейс – публіцист і дослідник Голодомору в Україні. Премію вручено Галині Бабій, відомій ведучій Українського радіо.
Премію заснувала Лариса Івшина, головна редакторка Всеукраїнської газети «День». Вручається премія кращому журналісту за правду та професіоналізм ось уже 17 років.
Підтримує проєкт матеріально голова Наглядової ради Благодійного фонду газети «День», політик, громадський діяч Михайло Поживанов. «Мені приємно назвати ім’я цьогорічної лауреатки, – говорить Михайло Поживанов. – І це чудова ведуча Українського радіо – Галина Бабій».
Галина Бабій працює на Українському радіо вже близько сорока років. В її голос закохалися мільйони радіослухачів. На її рахунку тисячі ефірів, програм, цікавих зустрічей, діалогів, інтерв’ю з цікавими людьми, а в останні роки переважає військова тематика.
Напередодні 100-річчя Українського радіо Галину Бабій нагороджено високою державною нагородою – орденом княгині Ольги Ш ступеня.
Галина Бабій зізнається, що Українське радіо – це, власне, її життя. Бо із 100 років радіо – 37 її.
Кілька років тому в інтерв’ю пані Галина зізналася мені, що історія її приходу на Українське радіо проста як світ: «Я за освітою музикант, випускниця Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка. Отримала вільний диплом і поїхала за чоловіком, бо він – киянин. Самостійно шукала роботу. Був варіант – чверть ставки сольфеджіо у Вишгороді. Мала нагоду працювати в музеї Миколи Лисенка, що на вулиці Саксаганського. Тодішня директорка, побачивши мій почерк, аж вигукнула: «Чудово! Беру вас в архів!» Мені й справді сподобалася та перспектива. Й можливо, я там була б на якомусь особливому рахунку, написала б наукову працю… Та випадково зайшла у міське управління культури, що на бульварі Тараса Шевченка. І там мені зауважили: «У вас така чудова українська мова! Спробуйте зайти на Українське радіо. Зайшла. Мене взяли на випробувальний термін у музичну редакцію. Ще раз зауважили, що у мене чудова українська мова. На той час (1987 рік!) майже всі редактори перекладали свої тексти з російської. В музичній редакції мене запитали: «Чим цікавитеся?» Відповіла, що люблю сучасну музику, що подобаються Скорик, Станкович, Губайдуліна, Шнітке, Канчелі».
Радіо для Галини Бабій – це така якась несподіванка в житті, яка дала можливість реалізувати і знання, і потенціал, про який вона й не підозрювала, а він розкрився у сприятливий момент. Робота на Українському радіо дала їй можливість неймовірного спілкування з великою кількістю прекрасних людей. Жодна інша професія не робить нас такими вільними у спілкуванні, як радіо.
До речі, матеріальну частину премії Галина Бабій передала на збір, який проводить Українське радіо для ЗСУ.
