Бельгійці поважного віку: як відпочивають, як подорожують
Моє тимчасове перебування в Бельгії не без цікавості.
Цього разу я поцікавилася як відпочивають бельгійці поважного віку. Самі ж бельгійці називають себе – «персона +», тобто, вік після 65 років, після виходу на пенсію. Моїм гідом з цих питань стала Світлана-Тереза Заур-Гора, українка, яка, практично все своє життя живе в Бельгії, в провінції Намюр. Наприклад, понеділок Світлана розпочинає з гуртка танців. Зі своїми ровесниками вона танцює півтори-дві години, а потім спільний обід і кава. На дозвіллі Світлана розмальовує писанки, доглядає за садом і квітами, любить смачно готувати, випікати. Вечори присвячує читанню чи відвідує театр. Неділя – день для сповіді і церкви. Любить Світлана ходити, як тут називають, – «марші». Нещодавно ми разом пройшли дистанцію понад десять кілометрів. Це надзвичайно приємно й несподівано долати кілометри нових місцевостей з ускладненнями: степ, ліс, підйоми.
Є у Світлани й захоплення мандрами. Вона член товариства соціального руху солідарності в Намюрі. Президент ENEO – Rene Lange. На початку жовтня зібралося багато охочих відвідати місто Турне. У комфортабельному автобусі вирушили в подорож. Відстань – 120 кілометрів. Година-півтори в дорозі.
Франкомовне місто Турне – найстаріше місто в Бельгії за десять кілометрів від кордону з Францією. Розташоване на річці Шельда. Тут багато пам’яток зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Для початку, як і годиться перед екскурсією містом, – кава з круасаном. А згодом, в залі екскурсійного бюро нам показали документальний фільм про Турне. Окрасою міста є Кафедральний собор Пресвятої Богородиці – Нотр-Дам у Турне – споруда вражаюча. Бельгійці впевнені, що це найгарніший храм у світі. Цифри промовисті: вежі піднімаються на 83 метри. Висота від підлоги до хорів собору – 58 метрів, висота трансепту – 48 метрів при довжині 66,5 і ширині14 метрів. Довжина храму 134, а ширина 36 метрів.
Ошатна трикутна головна площа з фонтаном, безліч кав’ярень. Більшість споруд на площі відносно нові. Місто сильно постраждало в роки Другої світової війни.
До українців тут ставляться з повагою й пошаною. Над будинками майорять українські прапори. Приємно було почути: «Слава Україні!» і у відповідь – «Героям Слава!».
В центрі майдану монумент войовничій княгині Христині де Лялен – вона керувала обороною кальвіністського Турне в 1581 році. На Гран-Пляс виходить також приземкувата церква св. Квентіна. Ратуша знаходиться за кілька кварталів від майдану південніше.
Зберігся у Турне фортифікований міст через Шельду (ХІІІ століття) та кілька міських брам. На вулиці Барре-Ст-Брі під номерами 12 і 14 (біля храму Сен-Брі) стоять два найстаріших будинки в Європі в романському стилі! На вулиці Ієзувітів є можливість побачити готичний будинок з ХІІІ століття.
Чудова гід-екскурсовод мадам Ніколь, яка нас супроводжувала, не втомлювалася розказувати й показувати все до дрібниць. Наприклад, що в парку, що неподалік Національного художнього музею, збереглося одне з дерев гінкго білоба. Всього у місті є два таких дерева.
Відвідали ми й Національний художній музей, або як його тут називають – Музей витончених мистецтв. Сюди варто зайти хоча б для того, щоб насолодитися творами Клода Моне та Едуарда Мане.
Якщо будете в Бельгії, раджу відвідати Турне.
Людмила ЧЕЧЕЛЬ
Фото авторки
