Звіринецькі печери. Фотоподорож

План Звіринецьких печер. На плані видно печерну церкву в ім'я Чуда Михайла Архангела, де проводяться богослужіння та місця поховань ченців.

Продовжуємо подорож Звіринецьким монастирем , тепер перейдемо до печер. Вони нагадали мені трохи Гнилецькі печери .

Відвідування з провідником до Звіринецьких печер проходять у такі години 10–00, 11–00,13–00, 14–00, 15–00 або 16–00. З провідником цікавіше можна багато дізнатися.

Все безкоштовно, але якщо є бажання, можете зробити пожертву. Екскурсії відбуваються щодня.

Історичні факти про Звіринецькі печери
Після розкопок печер було знайдено до 100 місць для поховання у 48 місцях. Крім цього, було виявлено 25 тіл жінок і дітей, схоже, що вони ховалися від кочівників і там же загинули. Після аналізу кісток було виявлено низку захворювань характерних для людей, які мешкають у сирих та холодних приміщеннях. Вік кісток XI-XII ст. Можливий час загибелі людей це часи Батиєвої навали. 

Печери ще повністю не досліджені, причина банальна потрібні гроші та фахівці високого класу, щоб уберегти печери від випадкових завалів.

Перед входом провідник показав, як правильно тримати свічку і помолився.

Початок екскурсії Звіринецькими печерами. Відразу відчувається висока вологість. 
 

Ікона.
 

Коридорчики дуже вузькі та темні. Бо був без свічки підсвічував спалахом камери.
 

Місця для поховань ченців монастиря. Ґрати для того, щоб не вкрали мощі. А такі випадки траплялися часто.
 

Місце для поховання.
 

Підземна ікона.
 

Келія замурованого ченця.
 

Мощі святого.
 

 

Вівтар храму. Сюди вхід заборонено для нас. Тільки для священиків.
 

Написи на стінах.

 

Ікона.
 

Місце для молитви.
 

Чернецька келія та місце для поховання.
 

Коридор, зверху помітно реальний колір печер.
 

Мощі.
 

Екскурсія була дуже цікавою, такий собі курс антикомунізму та християнських моральних моралі та коротких екскурсів в історію монастирської обителі. 

Як не дивно у цій групі, до якої я приєднався. були лише жінки. Крім цього, до кожної групи ще приєднується людина, яка стежить за паломниками. Це я вже згодом зрозумів. 

Мені дуже сподобалася атмосфера, таке почуття, що правда торкнувся чогось значущого. У Лаврських печерах такого почуття немає, одна комерція.