Hello, БЕБ! Або в очікуванні нового держоргану…

Останнім часом пересічні громадяни поступово звикли до постійних і довготривалих реформ у системі державних органів. Але ця новина не залишила багатьох із нас байдужими. Незабаром в Україні створять нову структуру ― Бюро економічної безпеки, на заміну податковій міліції та відповідним підрозділам СБУ. Що закладено у законопроєкті «Про Бюро економічної безпеки України», який містить 54 сторінки інформації, спробуємо дізнатися докладніше.

28 січня 2021 року Верховна Рада України прийняла проєкт Закону «Про Бюро економічної безпеки України» №3087д від 02.07.2020, який передбачає створення в Україні Бюро економічної безпеки (скорочено «БЕБ»). Це Бюро утворюється Президентом України. Станом на 12.02.2021 року, за даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України, Закон направлено на підпис Президенту України.

Важливість оптимізації системи кримінальної юстиції, яка, передбачала б усунення дублювання функцій правоохоронних органів та створення БЕБ як єдиного органу з розслідування злочинів у економічній сфері, на думку ініціаторів законопроєкту, яскраво ілюструється останньою статистикою досудового розслідування кримінальних проваджень за статтею 212 Кримінального кодексу України (йдеться про ухилення від сплати податків).

Створення такого Бюро має на меті запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності.

Проєкт закону визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності Бюро економічної безпеки України як правоохоронного органу, на який покладається виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, а також запобігання їх вчиненню у майбутньому.

Наскільки законопроєкт готовий до практичного впровадження у правову практику?

Потрібне його суттєве доопрацювання. Верховна Рада доручила профільному Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати зазначений законопроєкт відповідно статті 116 Закону «Про Регламент Верховної Ради України» щодо внесення змін до тексту проєкту Закону про Бюро економічної безпеки України (реєстр. №3087д) про закріплення за Кабінетом Міністрів України повноважень щодо утворення та підпорядкування Бюро економічної безпеки України.

Чи передбачені зміни у законодавстві України після прийняття Закону про БЕБ?

Такі зміни до Кримінального процесуального кодексу України профільним Комітетом парламенту винесено в окремий законопроєкт.

БЕБ: кому й для чого це потрібно?

У нинішні часи постійних реформ одразу постає цілком закономірне питання про суспільну користь для підприємців, представників малого бізнесу, тобто для платників податків після введення в дію Закону про БЕБ. Кому й для чого це потрібно?

«Пояснювальна записка» до законопроєкту, розміщена на офіційному веб-порталі ВРУ, у розділі 1 «Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту» акцентує увагу на проголошений євроінтеграційний курс державної політики нашої України. Це зобов’язує державу забезпечувати ефективне функціонування інститутів, які гарантуватимуть верховенство права, додержання прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, їх ефективний захист. Наразі правоохоронну функцію в сфері економічних порушень бізнесу виконують Податкова поліція, Служба безпеки України та Національна поліція України.

Про що свідчить офіційна статистика?

За даними офіційної статистики Офісу Генерального прокурора у 2019 році зареєстровано 1287 кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. Водночас на стадії досудового розслідування у цьому році було закрито 262 кримінальні провадження, з яких 259 – за відсутності складу/події кримінального правопорушення. Результатами судового розгляду відповідних справ за визначений період у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні всього 18 вироків, а саме: 10 обвинувальних вироків, із яких 3 – на підставі угод про визнання винуватості та 8 виправдувальних вироків. Така невтішна статистика, на думку розробників законопроєкту,  свідчить про недостатньо ефективну роботу Податкової поліції у розслідуванні економічних злочинів, необхідність позбавити правоохоронні органи від невластивих їм функцій та відокремити правоохоронну функцію від сервісної функції податкової.

Законопроект розроблено з метою ліквідації податкової поліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки України з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності. Запропонована модель боротьби з економічними злочинами стане більш ефективною та зменшить податковий тиск на платників податків.

Отож, як бачимо «Пояснювальна записка» до законопроєкту демонструє доволі багатообіцяючу перспективу для сумлінних платників податків, але чи буде правова дійсність такою ж оптимістичною? З урахуванням принципу балансу думок, з метою об’єктивності і неупередженості сприйняття цієї правової інформації, для представлення різних точок зору варто звернути увагу на критичні зауваження з боку самих парламентських юристів…

На чому акцентують увагу правники?

Зауваження Головного юридичного управління ВРУ від 13.11.2020 р., сформовані на 16 сторінках, містять 27 пунктів. Тепер про  найбільш цікаві та резонансні серед них. Чимало аргументів парламентських експертів у галузі права стосуються невідповідності багатьох норм законопроєкту раніше прийнятим Рішенням Конституційного суду України попередніх років. А це вже, погодьтеся, є недобрим знаком.  Одне з перших зауважень парламентських юристів стосується запропонованої назви нового держоргану (Бюро економічної безпеки України, скорочено БЕБ). Згідно з нині діючим законодавством окремі завдання у сфері забезпечення економічної безпеки покладаються на Раду національної безпеки і оборони України, Службу безпеки України, центральні органи виконавчої влади, суди, місцеві державні адміністрації. 

Зважаючи на це, а також завдання Бюро, визначені у статті 1 законопроєкту, назва органу, який пропонується створити, є значно ширшою, ніж зміст його діяльності, і не відображає дійсний зміст його повноважень.

Низка положень законопроєкту не узгоджується з законами «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади», які є базовими у сфері організації діяльності центральних органів виконавчої влади. Йдеться про статтю 15 законопроєкту, якою врегульовано порядок проведення конкурсу на посаду директора Бюро. Це суперечить статті 21 діючого Закону «Про Кабінет Міністрів України» та статті 19 Закону «Про центральні органи виконавчої влади», згідно з якими керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабміном відповідно до законодавства про державну службу. Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Кабміну пропозиції щодо кандидатур (не більше п’яти осіб) для призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу. До того стаття 15 проєкту містить не передбачені Конституцією повноваження Верховної Ради України щодо визначення ними осіб, які входять до складу конкурсної комісії з призначення Директора Бюро. Це не узгоджується з частиною другою статті 85 Конституції України, а також не враховує правової позиції Конституційного суду України з цього питання, висловлену ним в своїх рішеннях (від 7 квітня 2004 року №9-рп/2004, від 15 вересня 2009 року №21-рп/2009), в яких зазначено, що повноваження Верховної Ради визначаються Конституцією України.

Така «взаємодія» суперечитиме Закону…

Положеннями статті 7 законопроєкту регулюються питання взаємодії Бюро з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами та іншими особами. Водночас застосування поняття «взаємодія» без відповідного розкриття способу і меж його реалізації не узгоджується з положеннями частини другої статті 19 Конституції України. (Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами). Також передбачається встановити, що БЕБ здійснюватиме обмін інформацією з іншими державними органами в порядку, визначеному «спільними наказами». Це не враховує вимоги статті 117 Конституції України та не узгоджується з Законом «Про центральні органи виконавчої влади», згідно з якими прийняття центральними органами виконавчої влади спільних нормативно-правових актів не передбачено. (У Рішенні Конституційного суду України від 8 липня 2016 року №5-рп/2016 зазначено, що розмежування повноважень між різними органами державної влади означає самостійне виконання кожним із них своїх функцій та здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України).

Передбачений законопроєктом механізм так званої «взаємодії» БЕБ на практиці може призвести до порушення норм статті 31 Конституції України, адже кожному з нас гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочину чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Положеннями статті 8 законопроєкту передбачено, що Бюро відповідно до покладених на нього завдань приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Оскільки положеннями законопроєкту не визначається коло суспільних відносин, що регулюватимуться такими нормативно-правовими актами, зокрема, що стосується прав людини, пов’язаних із захистом персональних даних, на переконання експертів таке делегування повноважень порушує вимоги Основного Закону (статті 19, 85, 92). Адже Конституцією України не передбачено права делегування законодавчої функції парламентом іншим органам влади.

За узагальнюючим висновком парламентських юристів, законопроєкт може бути прийнятий з урахуванням зауважень Головного юридичного управління. 

Чого ж очікувати від нового держоргану у найближчій перспективі, покаже час після доопрацювання законопроєкту. Не виключено й можливості, що після прийняття нового Закону Конституційний суд перевірятиме його на предмет відповідності Конституції держави…

Леонід ГАПЄЄВ