Карина Маловшек: «Я так її, я так люблю, мою Україну…»
Мама дівчинки — Галина Маловшек, — також патріотка України, очолює українську діаспору в Словенії, асоціацію «Берегиня». Так сталося, що до п’яти років Карина не розмовляла українською, хоч і розуміла все чудово. І все ж, мама змогла привити їй любов до української культури колисковими, українськими піснями. Сьогодні Карина чудово співає, грає на скрипці, малює. А ще — пише казки. Лише минулого року була учасницею восьми фестивалів української культури (чотири проходили в Україні).
На її рахунку вже є перші дипломи й подяки. Карина бере активну участь в усіх заходах, які організовує Товариство українців Словенії «Берегиня». — Мабуть, не випадково, що перша персональна виставка юної Карини Маловшек відкрилася саме в стінах цього будинку, — підкреслила Тетяна Мельник, представниця фонду «Україна». — У дівчинки своє, особливе бачення Кобзаря, якого вона відтворила. Мені пощастило познайомитися з Кариною на міжнародному фестивалі в Ризі. Вона прекрасно грала на скрипці, має чудовий голос.
Карина малює. Малює те, що її хвилює, що лягає їй на душу. Вона уважна й спостережлива. Вона бачить, як мама переживає всі події в Україні й у неї народжується диво-робота: обличчя зі смутком, в очах — танки. А на щоках — сльози… Плаче мама, плаче Україна. Тараса Шевченка юна художниця бачить по-своєму — в кольорах. Кілька штрихів простим олівцем — і дитяча рука передає неймовірні роботи: «Нащо мені чорні брови», «І досі сниться»… Свій автопортрет Каринка малює в українському віночку.
Неймовірно цікаве дерево життя — в обрамленні гілок — українська хата, мов писанка. Дівчинка не відвідує художньої школи, малює самостійно. Малює тоді, коли душа її не може мовчати. З усього видно, що Карина Маловшек всім серцем і душею любить Україну, любить бувати в Україні.
Людмила Чечель
