З малого починається велике, або «35 рецептів щастя»
Мама, тато, бабуся з дідусем, рідня, будинок, вулиця, на якій живеш, район у великому місті чи малому містечку — все це — держава, що зветься Україною, найкраща у світі, бо вона твоя.
— А з чого починається моя Україна? — часто таке запитання задають діти своїм учителям. Відповідь на нього стала цілком зрозумілою після відвідання презентації книги члена Національної спілки журналістів України, заслуженого журналіста Наталки Капустянської «35 рецептів щастя», яка відбулася днями у бібліотеці імені М. Реріха, що в Солом’янському районі міста Києва.
Книга нарисів Наталки із серії «Солом’янські мотиви» про нових людей, нові взаємовідносини між ними, а, отже, про нову Україну.
Які люди живуть і працюють у нашому районі! — гордо підкреслюю десятикласникам спеціалізованої школи №187 з поглибленим вивченням української та англійської мов м. Києва, яким викладаю українську мову та літературу, а, отже, навчаю жити чесно, сумлінно, самовіддано.
На сторінках книги або реально на вулицях Солом’янки можна зустріти книжкових фей, завідувачок бібліотек ім. М. Реріха та ім. М. Кудряшова, ім. В. Чкалова: Іванну Щербину, Тетяну Юречко та Ганну Бабій, які, турбуючись про моральне здоров’я як молодого покоління, так і досвідчених читачів, рекомендують нові книги сучасних авторів, до речі, жителів нашого району: Андрія Кокотюхи, Ганни Чубач, Сергія Пономаренка, Наталки Поклад, Тетяни Олійник, Євгенії Пірог, Богдана Жолдака, Валерія Шевчука.
Приємним голосом ліричних пісень на слова О. Олеся лилися чарівні мелодії Ігоря Якубовського у красивій українській вишиванці, яка йому дуже пасувала, як і пісня, за яку на своїх концертах взамін нічого не просить, переважна більшість їх — благодійні. Безкоштовні, але люди йому платять безмежною вдячністю і щирою любов’ю, а це, вважає Наталка Капустянська, — найцінніша відплата для людини, життєвим кредо якої є — творити Добро на Землі.
«Зоряна мрія» наступного героя книги Руслана Бахтиєва, керівника однойменного Благодійного фонду, автора проекту «Вибрані діти» — відкриття алгоритму, який дасть змогу зробити цей світ «своїм» для усіх без винятку: інвалідів і здорових.
— Солом’янка з висоти пташиного польоту дуже красива, — каже Наталчина героїня Олена Бутрий, яка вже 5 років милується красою Києва з баштового крана. — Зранку Солом’янка схожа на мурашник: усі поспішають… біжать… але помічають, що у Галини Вітавської росте аж 100 кущів троянд, і ця краса прикрашає будні членів територіального центру соціального захисту. Оце краса — що людина, що квіти!..
Солом’янським самородком назвала Наталка Марію Волову, яка у бібліотеці ім. Чкалова порадувала відвідувачів виставкою вишитих речей і малюнків, а яка краса Петриківського розпису радує очі відвідувачів виставок Наталії Смірнової: ось «Вільний птах» злітає з квітки і летить у височінь, ніби кличе нас з собою.
Світ авіації Галини Суслової — красивої жінки, керівника інституту ІКАО, професора Національного авіаційного університету, заслуженого діяча освіти України, у її любові до своєї справи.
Районною мамою називає авторка Марію Тимофіївну Волошину, яка вже три десятиліття заступник голови Спілки жінок району, метою якої є: дати жінці, особливо коли вона самотня, надію, розраду, показати, що вона не сама зі своїми проблемами. Особливо вразило мене та моїх учнів те, що завданням спілчан є не тільки вижити, але передати кращі традиції молодим, а не нарікати, що молодь «якась не така». Тому Марія Тимофіївна запросила і нас на зустріч із ветеранами Великої Вітчизняної війни, присвячену 70-річчю Перемоги.
На вулицях району, як і на сторінках книги, можна зустріти ведучу радіохвилі «Промінь» — музичної програми «Ретро» Тетяну Діденко, народну артистку України, провідну актрису Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Галину Яблонську, заслужену артистку України Ларису Недін, які просто роблять свою справу на Землі, а своїм неперевершеним талантом та працездатністю, великим патріотизмом, добром, красою, щирістю заряджають і нас, за що їм велика вдячність і найкращі побажання.
Вишиванка для тещі, картина Миколи Чудотворця, портрет Лесі Українки, закохані і море та багато інших вишитих полотен мешканця району Анатолія Гордійовича, колишнього моряка, вразили моїх учнів — адже людині все під силу, треба тільки захотіти!
Відкриваємо завісу єдиного театру на Солом’янці «Дивний замок», який знаходиться у підвалі, охороняють його лицарі в латах, там є ще багато дечого таємничого: в театрі ставлять більше 30 вистав — і все це для дітей, — каже директор Олена Іванченко.
Відрадно зазначити, що людиною Всесвіту назвала авторка Геннадія Ніколайчука, який єдиний від Збройних сил України потрапив до почесної сотні українців «Друг УЄФА-2012» і вважає, що його особиста зброя — щирість і усмішка, а девіз — не втрачати людяності та почуття власної гідності при будь-яких обставинах життя.
Особливий рецепт щастя у Ніни Новікової — голови Спілки жінок Солом’янського району, нагородженої орденом «Княгині Ольги» ІІІ ступеня: щастя, коли тебе розуміють…
Приємно були здивовані мої школярі, що серед героїв книги і їхня вчителька української мови та літератури, себто я. Мені навіть здалося, що цим вони пишались, а ще більше, як дізнались, що Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка нагородило мене своєю найвищою нагородою — медаллю «Будівничий України». На питання про мій рецепт щастя, я відповіла: любити життя, любити справу, якою займаєшся, любити людей, іти до них тільки з добром, любити Україну.
Наталка Капустянська невтомно працювала для своїх героїв «добрим дзеркалом», коли робила акцент на найкрасивішому, найсвітлішому, найвеличнішому у їхніх душах; її герої схожі на неї — добродушні, працелюбні, чесні, віддані, готові щомиті творити добро, аби світ став гармонічнішим і світлішим. Здається, вона віднайшла 35 рецептів щастя, за що я і всі герої книги їй щиро вдячні.
А що думаєте про щастя Ви? Зрозуміло: скільки людей — стільки й рецептів щастя…
Від себе скажу словами Козьми Пруткова: «Хочете бути щасливими — будьте ними».
