Вітання з днем народження
Дивовижна українська нація, де кожен дбає не тільки про своє, особисте, бо для багатьох пріоритетним є рідна держава. Так було з сивочолої давнини і закладене генетично в кожному з нас. Досить згадати мужніх козаків, які дбали про свою землю, територіальну цілісність, економіку, освіту, мову, мистецтво, культуру взагалі.
Окремо слід відзначити вклад художників у розвиток самоідентичності української нації. Сьогодні мова піде про художників, які, створюючи потужні образи, закладають істинне зерно в родючий чорнозем української культури. Одним із яскравих паростків є живописець Микола Іванович Кутняхов, який відзначив свій день народження цього року саме у Великдень.
Якщо простежити творчий шлях М. Кутняхова, то можна його розділити на кілька знакових векторів. Він – вчитель, адміністратор, митець, і на кожній ділянці має вагомі успіхи. Сьогодні будемо говорити про діяльність Кутняхова художника. Оригінальна мова створених художніх образів свідчить про самобутній талант, виразність творчого стилю, гармонійну палітру і дивний стан дійства у просторі та часі. Митець активно працює в галузі монументального, сакрального та станкового живопису.
В портфоліо художника є велика добірка образів преподобних святих отців Києво-Печерської лаври. Вирізняються ліки святого преподобного чудотворця Спиридона, Нікона-Сухого, Миколи-Святоші (Князя Чернігівського) та ін. Творам притаманні глибоке занурення у внутрішній світ образу, стриманість палітри, духовність. Поєднання монументального мислення з самобутнім авторським стилем додає їм глибокого психологічного стану. Вплив вчителя народного художника України Миколи Стороженка відчувається в самій суті розкриття приналежності митця до України по заглибленості піднятих тем, досконалому втіленню творчого задуму.
Самобутність творчих рішень проявилася у виконанні комплексу мозаїчних робіт у храмі Петра і Павла Чернігівської області. За цю серію творів М. Кутняхов отримав звання лауреата премії ім. Михайла Бойчука.
Цикл пейзажів останніх років наповнений панорамністю, глибоким зануренням в українську природу. Серія цих картин набирає узагальненого значення ролі людини як носія краси, істинного гуманного володаря землі. Як не згадати притчу про сіяча (Євангеліє від Святого Матвія (3:1-9). Візьмемо зміст собі для настанови. Дійсно, коли зерна попадають на добру землю, то їхня віддача помножується в кілька разів. Отак і твори Миколи Кутняхова проростають у його учнях, в душах шанувальників його мистецтва, доповнюють культурно-мистецьку скарбницю українського народу.
В непростий час Миколі Івановичу дісталася посада очільника КОНСХУ. Команда попередників – В. Коновал, Н. Кохаль, голови творчих секцій і надалі є надійними крилами підтримки. Не забуваємо про адміністративний досвід та комунікабельність Миколи Івановича, що додасть команді сил зберегти і примножити досягнення Київської школи та українського мистецтва взагалі.
Всіх благ Вам, шановний Миколо Івановичу, миру Україні, яскравих творів, нових проєктів.
За дорученням правління Київської організації НСХУ Валентина ЄФРЕМОВА, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України
