Василь Шкляр презентував повстанський роман
Останній день осені цього року випав похмурим, з дощовою пеленою та в моральній напрузі від жахливих прильотів смертоносних ракет на нашу землю. Але ніщо не завадило прихильникам літературного таланту Василя Шкляра зібратися на чергову презентацію його нової книги «Заячий костел».
Василь Миколайович Шкляр – уродженець Черкащини, відомий письменник, класик української літератури, громадський діяч, автор романів «Чорний ворон», «Троща», «Самотній вовк», «Маруся», «Ключ», «Треба спитати у Бога», «Характерник», «Спів Божої пташки» та багатьох інших. Шкляр – володар гран-прі, численних відзнак, нагород, серед яких народна премія імені Тараса Шевченка. Його твори перекладені на багато іноземних мов і мають широкий попит. В. Шкляра називають «батьком українського бестселера».
Повернемося до презентації. Представлений роман – це своєрідне есе, яке передає складні часи спротиву литовських партизанів проти російських окупантів 1940–50-х років. Буремні події в Литві розкриваються через спогади колишніх партизанів про боротьбу з московськими загарбниками, саме вони й лягли в основу творчого задуму. Сам роман дихає містикою, ілюструє часи боротьби литовського народу проти російського свавілля. Письменник збирав фактаж кілька років, зустрічався з очевидцями, істориками, краєзнавцями, які розповідали про складні часи спротиву литовських партизанів, яких називали «лісові брати».
Назва роману символічна, це скоріше гірка сповідь та правда, яку не дуже хочеться чути. Але слово, кожне слово роману повчальне, виважене, наповнене життєдайною силою. Основний герой роману, колишній партизан на прізвисько «Йонас», пройшов каторгу, політичні табори, був засланий на Донбас, де й познайомився з українцями з ОУН-УПА. Його доля складна, наповнена знаковими зустрічами, які додають впевненості литовцям в тому, що вони не самотні у своєму спротиві. За всіма подіями роману спостерігає теча Святої ріки, сповнена жаги до свободи та природного прагнення людини бути вільним творцем своєї долі.
В. Шкляр черпає силу слова з глибини філософського тлумачення гуманних засад людської цивілізації. Він відкриває завісу складного періоду європейської історії, яка стає джерелом розуміння жорстоких подій сьогодення. Роман вкрай потрібний саме зараз, коли нам усім важливо збудувати міцне підґрунтя для віри у перемогу. Автор сміливо черпає правду з подій світової історії, яка єднає людство у боротьбі проти варварства.
Ми відчуваємо, як війна змінила нас та кардинально вплинула на всі сфери життя, особливо на літературу, яка стала історичним літописом сьогодення. Також слід зазначити, що чудова українська мова роману, яка набуває рушійної сили, згуртовує нас, додає національних ознак, стає світлом, яке перемагає темряву.
Презентація роману відбулася на території «Епіцентру» в Києві, коли присутніх об’єднала спільна мета – не здаватися всупереч драматичних реалій сьогодення. Саме таку тональність задекларувала модератор зустрічі Юлія Галушка. До речі, Юлія родом зі славетного Білопілля на Сумщині, прикордонного краю України. Її добре знають телеглядачі, як ведучу програми «Параграф», ведучу телеканалу «Ми – українці», автора численних проєктів, насичених правдою про Україну. Вона стверджує, що від кожного з нас залежить інформаційний простір, який виховує соціум неспаплюженими історичними подіями.
Українська нація гартується щодня, проходячи надлюдські випробовування, пов’язані з пеклом воєнної агресії варварських сусідів. У романі відбувається та сама війна, яка вирує сьогодні в Україні, тому важливо донести правду до сьогоднішніх партнерів із закордоння.
Представляючи роман «Заячий костел» видавництва КСД, Юлія зробила наголос, що твір сприймається, як дороговказ для подальшої активізації дій задля спільної перемоги. І не тільки для народу України, а й усієї цивілізованої спільноти проти рашистів. Списаний рух опору 1950-х років та жорстоке сьогодення 2024 року мобілізують такі риси, як Людяність, Гуманність, Вірність світлим ідеалам. З унікальної Святої ріки черпаємо натхнення жити далі. Ця книжка – своєрідні легені свободи, катехізис свідомості.
Атмосфера зустрічі була наповнена сердечністю, взаєморозумінням. Присутні поповнили свої бібліотечки новим виданням, навіть створилася черга, щоб отримати автограф. Щиро дякуємо В. М. Шкляру за вагомий внесок у сучасну літературу та творчу скарбницю українського народу. Роман демонструє потужний зв'язок історії та сучасності, коли культура й рідна мова мобілізують сили для перемоги.
