Оплата «комуналки» під час воєнного стану: спробуємо зекономити?

З 24 лютого, коли в Україні було оголошено воєнний стан, почали застосовувати Постанову Кабміну №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Ця урядова постанова продовжує діяти. Тепер до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Також цією урядовою постановою заборонено припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

У попередньому матеріалі ми докладно дізналися про правові норми та реалії цієї урядової постанови. Тепер зосередимо увагу на тому, як можна цілком законно зекономити, користуючись нормами діючого законодавства у цій сфері.

За що нарахують борги та як можна спробувати зекономити? (Йдеться про окремі послуги ЖКГ, якщо немає лічильників у помешканні). За що таки доведеться платити, враховуючи вже діючу практику ще з мирного часу? Про це дізнаємося у матеріалі.

За що ми платимо?

Те, що у період воєнного стану заборонено стягувати борги за «комуналку» через суд (в т. ч. за спрощеною процедурою судового наказу), а також заборонено нараховувати %, пеню, штрафи, зупиняти надання житлово-комунальних послуг, вселяє певну надію. На тимчасове соціально-економічне полегшення життя. Але в реаліях не все так просто.

Перше, з чого варто почати цей житлово-комунальний екскурс, слід з’ясувати, за що таки доводиться платити, та де можна зекономити. Одразу зауважимо, що алгоритм подальших дій зорієнтований на ті домогосподарства, де немає лічильників на тепло, газ, воду, каналізацію. А таких домогосподарств і споживачів житлово-комунальних послуг нині є чимало. Тому про певні нюанси поговоримо докладніше.

Отже, відома усім нам з платіжних документів квартирна плата (прибирання прибудинкової території) є однією серед перших позицій. У великих містах України обласного значення квартирна плата нараховується з урахуванням кількості зареєстрованих осіб за даною адресою. Навіть якщо люди фактично не проживають у квартирі тривалий час, скажімо кілька місяців, але не знімаються з реєстрації (в народі говорять так: «залишилися прописаними за адресою…»), то квартирна плата буде на цих осіб нараховуватися. У практиці є випадки, коли деякі наші громадяни, побоюючись втратити можливість проживання у квартирі ще у мирний час продовжували платити цю квартплату, перебуваючи у родичів в гостях за кордоном, або ж перебуваючи за межами України через навчання чи роботу. Тут вже кожен по-своєму обирає пріоритети: або гроші зекономити, або продовжувати перебувати водночас «і тут, і там», аби їх «не виписали з квартири»… Коротко скажу, що такі маніпулювання психологічного характеру цілком реальні. І деякі наші співвітчизники цілком готові зайві гроші в Україні за комуналку платити, якщо мають таку фінансову можливість, перебуваючи за кордоном. Бо думають, що так вони зберігають свої житлові права. Докладно не буду зараз коментувати, бо наша головна ідея полягає у можливості зекономити якісь кошти.

Серед комунальних платежів є наступна позиція. Централізоване опалення. Відверто кажучи, економічно витратна «сторінка комуналки».  Тут одразу можна чесно попередити: у більшості випадків не доведеться зекономити. Бо якщо у під’їзді багатоквартирного будинку немає лічильника тепла, то суми за оплату під час опалювального сезону, особливо у холодні зимові місяці, будуть зовсім не радісними для пересічних громадян. Плата за централізоване опалення у квартирі (без лічильника тепла у під’їзді) може збільшуватися, якщо температура повітря на вулиці справді була морозною. Логіка тієї формули нарахувань за централізоване опалення доволі проста й водночас така сумна: чим більший мороз був на вулиці (середньодобова температура), тим більше доведеться заплатити за тепло у квартирі, в якій було відносно тепло…

Автор коли почав читати відповідні нормативні акти, то цілком реалістично зрозумів, що тут поки що ми як споживачі майже нічого не можемо зробити. Бо змінити діюче законодавство самотужки не в наших з вами силах. Звичайно, є механізм «розтягнути» суму оплати за тепло на більш тривалий період. У мирний час деякі з нас оформлювали з надавачем комунальних послуг розстрочку платежу, якщо людина залежала від подальшого отримання субсидії. Якщо ж доводиться виживати економічно самотужки, без оформлення субсидії (правових перепон є чимало, які не кожна людина може здолати одним лише бажанням, бо у кожному домогосподарстві є свої обставини), то нині в умовах воєнного стану оплату за тепло можна робити поступово. Бо не всі подужають сплатити все й одразу. Тут оплата нараховується із урахуванням квадратних метрів квартири. 

Вивіз сміття. Більш проста позиція у комунальних витратах. Є можливість реально зекономити. За простою житейською логікою (зараз не буду обтяжувати читачів законодавчими нюансами), за вивіз сміття доведеться платити. Розмір витрат домогосподарства залежить від кількості зареєстрованих осіб. За практикою комунальників, які старанно вивозять сміття у нелегкий воєнний період, і вулиці міст чисті, завдяки цим скромним мирним героям воєнного часу, суми оплати залежать від кількості осіб у квартирі. Якщо люди зареєстровані, але фактично не проживають, то можна надати відповідні довідки. І тоді цілком реально буде здійснено перерахунок. Ця можливість цілком реальна і нині у період воєнного стану. У моїй практиці нещодавно був випадок, коли надавач послуги із вивозу сміття зробив перерахунок, без бюрократичних зволікань. Надали навіть заявнику письмову електронну відповідь, надіславши сканований документ на електронну адресу, бо поки що «Укрпошта» обмежена у своїх функціях, порівняно із мирним часом. Самі розумієте. 

До речі, зі своєї практики можу пригадати нещодавній позитивний приклад. Надавач посуг із вивозу сміття письмово у вигляді скан-копії письмової відповіді повідомив про здійснення перерахунку та наявність певної переплати за вивіз сміття.

Вода і каналізація. Теж є можливість цілком реально й законно зекономити. Аналогічний алгоритм дій у разі звернення.

Газ варильний. Саме таку цікаву назву послуги можна побачити у наших платіжках. Якщо немає лічильника газу у квартирі (а таких є чимало), то варто подавати відповідні заяви (звернення) до надавача послуг для здійснення перерахунку. При цьому для споживачів є обмеження. За часів президентства Порошенка було прийнято Закон «Про ринок природного газу», після того регулятор (НКРЕКП) затвердило свій підзаконний акт (Кодекс газорозподільних систем: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#Text ). І відтоді маємо те, що маємо: перерахунок за не споживання газу за відсутності лічильника у квартирі можливо зробити, але не більше ніж за … місяців за один раз. Якщо ж людина фактично не проживає за адресою постійної реєстрації в Україні, скажімо 9 місяців і більше, то доведеться подавати заяви (звернення) до надавача послуг для здійснення перерахунку кожні … місяців, інакше не відчуєте повноцінну економію сімейного бюджету, а лише частково зможете вирішити ситуацію.

Якими нормативно-правовими актами визначено право споживача законно зекономити в оплаті за комуналку? Які довідки необхідно споживачу надати і як оформити заяву про здійснення перерахунку? Як правильно і обґрунтовано скласти текст заяви (звернення) для здійснення перерахунку у разі тривалої відсутності людини за місцем реєстрації? Як можна діяти, коли люди надовго виїхали за межі України, щоби не накопичити борги, а заздалегідь підготуватися до вирішення проблеми з комунальниками, за місцем реєстрації в Україні?

Про це та інше дізнаємося наступного разу.

Леонід ГАПЄЄВ