Нарешті банк вибачився перед клієнтами

Проблема захисту прав споживачів фінансових послуг є актуальною, і в мирний, і у воєнний час. На превеликий жаль, окремі випадки незаконного зняття коштів банками з рахунку клієнта таки трапляються у реальному житті. Отож на прикладі цієї невигаданої історії дізнаємося про те, які є алгоритми дій з метою економії сімейного бюджету в таких ситуаціях.

Коли спадкоємиця після оформлення різних паперів у державного нотаріуса нарешті отримала у липні 2021 року Свідоцтво про право на спадщину на залишок банківського вкладу померлого батька і того ж таки дня звернулася до філії державного «Ощадбанку», спеціально приїхавши до іншого міста, то настало велике розчарування героїні цієї невигаданої історії. Фактично видали з невеликої суми залишку вкладу на 500 гривень менше від того, що було вказано в документі, виданому державним нотаріусом. Одразу запросили представника від керівництва банківської установи і та жінка повідомила, мовляв, усе тут правильно. Бо за некористування коштами протягом 5 місяців було стягнуто з клієнта ці 500 гривень. Ніхто клієнта банку жодним чином про такі умови не повідомляв. Отож настав час розповісти нашим читачам про тривалу історію боротьби клієнта фінансових послуг за свої права і позитивне вирішення проблеми у досудовий спосіб. На превеликий жаль, від подібних несподіванок з боку банків нині ніхто з нас не застрахований. Втім справедливість є, за неї треба боротися.

З початку автор статті направив особисте індивідуальне звернення до керівництва АТ «Ощадбанк» у м. Київ та до Нацбанку України. Чомусь НБУ, як регулятор, тобто державний орган, який згідно зі своїми повноваженнями мав би оперативно відреагувати, спочатку не прийняв електронне письмове звернення. Причина відмови була надумана, тоді ми разом із дружиною (спадкоємицею) направили до цих інстанцій сімейне електронне колективне звернення щодо порушення  прав споживачів фінансових послуг з боку АТ «Ощадбанк» у м. Суми. 

Нацбанк обмежився лише запитом?

У тексті ми відверто написали, що це сімейне колективне звернення базується на Конституції та діючому законодавстві України, демонструє активу громадянську позицію. Адже подібні зловживання з боку банку і незаконне привласнення коштів клієнтів, на превеликий жаль, нині стосується чи не кожного з нас. Особисто переконані, що у правовій державі не місце такому ганебному явищу! Потім Нацбанк таки прийняв наше електронне звернення, але обмежився лише направленням запиту до «Ощадбанку», аби отримати інформацію про наявну проблему.

Які саме правові норми порушив банк?

Зазвичай у подібних випадках і банківські установи, і НБУ, роблять акцент на наявність публічного договору, розміщеному на офіційному сайті банку. Якщо там прописана можливість знімати кошти за некористування банківським рахунком, то це вже проблема клієнтів. І банк тут має рацію. Але з такою позицією ми як автори колективного звернення категорично не погодилися. Адже відповідно до ст. 3-1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» на практиці фактично має місце грубе порушення низки принципів захисту прав споживачів фінансових послуг. Йдеться про забезпечення своєчасного надання повної, точної та достовірної інформації про фінансові послуги; забезпечення відповідальної ділової поведінки осіб, які надають фінансові послуги; забезпечення захисту коштів споживачів цих послуг від зловживань.

А що насправді відбувається? По суті, банк незаконно покладає на споживача фінансових послуг сплату будь-яких платежів, відшкодувань, штрафних санкцій за реалізацію ним права на відмову від договору, предметом якого є надання йому фінансової послуги, чи за дострокове розірвання (ініціювання дострокового розірвання) споживачем фінансових послуг такого договору. Це відбувається без належного інформування споживачів, багато серед яких є людьми похилого віку, пенсіонерами, як і наш померлий Володимир Петрович. Цілком очевидно, що чимало таких вкладників банку не мають вдома ноутбуку та інтернету, тому фактично не мають можливості відслідковувати інформацію про часто змінювані в односторонньому порядку без згоди споживача кабальні й економічно обтяжливі умови користування картковим банківським рахунком. До того ж через пандемію та інші поважні причини і обставини, особисто ми не змогли раніше звернутися до банку, перебуваючи тривалий час в іншому місті, для зняття залишків коштів на рахунку спадкодавця. Та й відповіді на запит нотаріуса до «Ощадбанку» (Київ) про наявний залишок вкладу спадкодавця довелося чекати не один місяць.

Фактично про зміну умов користування банківським картковим рахунком ні споживача під час його життя, ані спадкоємицю банк не попереджав. А це, без сумніву, є зловживання своїм становищем з боку банку, всупереч прав та законних інтересів клієнта. Ця інформація (про зняття 100 грн щомісяця за час некористування рахунком) про такі умови надання банківських послуг жодним чином не надавалася клієнту, споживачу фінансових послуг.

Про діючі норми Закону та суть звернення споживачів 

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови договору про надання фінансових послуг, що обмежують права клієнта порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними. В даному випадку усні аргументи банку, мовляв «у нас клієнтів багато, і тому повідомляти й інформувати кожного окремо немає можливості, читайте усе на сайті…» по суті наочно демонструють обмеження права клієнта порівняно з правами, встановленими законом «Про захист прав споживачів». Йдеться про право споживача на доступну, достовірну інформацію, в даному разі інформацію про фінансові послуги.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону забороняється покладати на споживача фінансових послуг сплату будь-яких платежів, відшкодувань, штрафних санкцій за реалізацію ним права на відмову від договору, предметом якого є надання йому фінансової послуги, чи за дострокове розірвання (ініціювання дострокового розірвання) споживачем фінансових послуг такого договору, а також забороняється стягувати такі платежі, відшкодування, штрафні санкції. Також забороняється покладати на споживача фінансових послуг сплату будь-яких платежів, відшкодувань, штрафних санкцій за дострокове виконання ним умов договору, предметом якого є надання йому фінансової послуги, а ще забороняється стягувати такі платежі, відшкодування та штрафні санкції. У ситуації, коли банком було стягнуто з клієнта по 100 грн за кожен місяць нездійснення руху по рахунку по суті свідчить про порушення ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до діючого законодавства, Нацбанк має можливість застосування по відношенню до банків заходів впливу, передбачених статтями 66 та 67 Закону «Про банки і банківську діяльність». Наприклад, НБУ має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів НБУ для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам.

По суті звернення до Мінфіну, НБУ та «Ощадбанку» ми переконливо просили відновити порушені права споживачів фінансових послуг та зобов’язати банківську установу повернути спадкоємиці незаконно стягнуті 500 грн, які перебували станом на 22.07.2021 року на картковому рахунку у банку, відкритому клієнтом.

Завдяки яким факторам банку довелося визнати свою помилку або неправильність і неправомірність дій перед клієнтом? Чим завершилася ця невигадана історія? Дізнаємося наступного разу.

Леонід ГАПЄЄВ