Оксана прийшла до школи якраз під час уроків і попросила вчительку відпустити на одну хвилину свою похресницю. Поки дівчинка виходила з класу, перед її очима змінилося кільканадцять картинок з минулого.
…Оксана вийшла заміж за коханого. Разом з Олексієм вони будували плани на майбутнє: у них обов’язково буде велика щаслива сім’я, в якій вистачить місця аж трьом дітям, бо саме стільки було в Оксаниній сім’ї.
Не довелося жінці натішитись материнством, її дитинка померла при народженні. Лікарі винесли страшний вирок: «На жаль, Ви не зможете більше мати дітей». Для Оксани це було, як обухом по голові. Вона вже й не пам’ятає, як виходила з тієї важкої депресії.

МЕТА: закцентувати увагу учнів, вчителів та батьків на проблемі сімейного виховання, працювати над удосконаленням форм арт-технологій у навчально-виховному процесі

Яна сторожі коло вас поставлю слово», — писав поет-пророк Тарас Григорович Шевченко. Наша українська мова красиво звучить, співуча, її ще називають солов’їною, барвінковою, калиновою. Це мова маминих прекрасних колискових пісень. Кожну нашу думку ми можемо передати відповідними словами. Мова ділиться з нами багатою духовною, історичною та ку­ль­турною спадщиною. Ми через мову виражаємо свої переживання, піз­на­ємо світ, вивчаємо своє минуле. Вона передається через покоління, тому є безсмертною. Також об’єднує усіх українців, робить громадянином кожного з нас та усіх разом — народом.