Саме така назва цієї невигаданої історії одразу виникла в голові, коли почав читати цього листа Еліни Дробко, нашої постійної авторки гуртка «Школа успіху» ЦДЮТ №5 м. Харкова. Судячи з настрою її мами, пані Зої, ця назва сюжету тимчасова. Адже наші земляки не планують їхати до Польщі чи далі в Європу, а думають повернутися до Харкова. І це вселяє певну надію на покращення життя. Ось так ми продовжуємо рубрику «Хроніка та будні воєнного стану». Розповімо нову коротку історію про наших мирних героїв воєнного часу.