Тарас Шевченко — геній слова, пензля і пера

Тарас Шевченко — геній слова, пензля і пера.

«Живи, поете, в бронзі і в граніті,
— Живи, поете, в пам’яті людській,
Живи в піснях, живи у «Заповіті»,
У слові праведнім, у славі віковій».

14 березня 2014 року спеціалізована школа №187 з поглибленим вивченням української та англійської мов м. Києва майоріла різнобарв’ям вишиванок, бо там учні, батьки та вчителі відзначали 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

З вітальним словом виступив Кирило Вадимович Стеценко — заслужений артист України, композитор, голова Правління Київського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка, який сказав, що 9 березня 1814 року в убогій кріпацькій родині в селі Моринці, що на Черкащині, народився Тарас Григорович Шевченко, який з повним правом заявляв про себе:
«Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога.
За неї душу погублю».

«Тарас Шевченко — геній слова, пензля і пера»У 1840 році вперше виходить друком Шевченків «Кобзар». Українська літературна мова стає на шлях розвою і нормативної стабілізації. На ньому були і перепони, і заборони, і кров, і сльози. Але була у ньому безмежна любов до України, яку і нам, українцям, заповідав Великий Тарас:
«Свою Україну любіть,
Любіть її...
Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть».

Виконуючи заповіт Шевченка, з його іменем і словом Січові стрільці відстоювали Українську народну республіку перед московською навалою; складали свої голови за незалежність України воїни Української повстанської армії; ішли в тюрми й на заслання шістдесятники минулого століття.

«І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
Бо, хто матір забуває,
Того Бог карає...»,
— застерігав нас — і мертвих, і живих, і ненарожденних земляків своїх — великий Тарас Шевченко.

Шевченко для всіх нас має бути великим джерелом натхнення, тому що він не тільки символ української культури, української національної свідомості й державності. Він також став символом постійного вселюдського пошуку свободи, гідності та порядності.

Пильнуймо ж, щоб грізна Божа кара за відступництво не впала на нас і на наших нащадків. Тож будьмо гідні нашого великого пророка — Тараса Шевченка. Слава Тарасові Шевченку! Слава Україні!

Неперевершеним подарунком К. Стеценка присутнім на честь Т. Г. Шевченка була композиція твору М. Лисенка. Скрипка зачарувала зал.

«Тарас Шевченко — геній слова, пензля і пера»Автором сценарію святкового дійства була Ходацька Ольга Миколаївна, заступник директора з науково-методичної роботи, вчитель-методист, при підтримці методичного об’єднання вчителів-словесників: Фурси Світлани Василівни — голови методичного об’єднання, Хоменкової Світлани Михайлівни, вчителя вищої кваліфікаційної категорії, Рубана Сергія Олександровича — вчителя другої кваліфікаційної категорії, Кирковської Оксани Леонідівни — вчителя другої кваліфікаційної категорії, молодих учителів — Федькевич Сніжани Володимирівни та Сілєєніної Катерини Миколаївни, директора школи Сидоренко Ірини Анатоліївни, заступника директора з виховної роботи Максимець Світлани Костянтинівни, заступника директора з адміністративно-господарчої роботи Олабіна Бориса Григоровича.

«Тарас Шевченко — геній слова, пензля і пера»

У програмі свята звучали поезії Т. Шевченка, пісні «Думи мої, думи мої...», «Зоре моя вечірняя», «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні вчителя Кирковської О. Л., шкільного хору «Непосиди», ансамблю бандуристів «Мальви», талановитих учнів школи.

Василь Федорович Василашко — уче­ний секретар правління Товариства «Знання», заслужений журналіст України, член Спілки письменників України, лауреат літературно-мистецької премії імені Лесі Українки, поет-пісняр, прочитав гостям свої вірші із книги «Шевченко — мій», поділився враженнями від проведеної зустрічі із старшокласниками, на якій презентував свої книги «Заговори, щоб я тебе побачив» та «Відроджуймось — не перероджуймось». Учні привітали Василя Федоровича з високою нагородою — ювілейною медаллю Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря», висловили щирі слова вдячності за вагомий вклад у розвиток української культури та літератури і запевнили, що берегтимуть рідне українське слово.

«Тарас Шевченко — геній слова, пензля і пера»Особливо емоційним та щедрим на похвалу про роботу з обдарованими учнями був виступ Людмили Іванівни Грабовенко — заступника Генерального директора Видавничого дому «Справи сімейні», з якою укладена угода про відкриття літературної студії імені Т. Г. Шевченка, керівником якої призначено Ходацьку Ольгу Миколаївну, вчителя української мови та літератури, що сама закохана в поетичне слово і запалює цим талановитих школярів.

Власні вірші, присвячені Т. Шевченку, читали учні школи, члени літературної студії імені Т. Г. Шевченка:

    Глущенко Вікторія, 8-А клас, «Величальна Кобзареві».
    Глущенко Владислав, 8-А клас, «Тарас Шевченко».
    Семенова Олександра, 11-А клас, «Слепой».

З вітальним словом виступила Наталія Миколаївна Машир — представник Міжнародної громадської організації «Федерація жінок за мир у всьому світі», підкресливши вагому виховну роботу з питання вшанування пам’яті Великого Кобзаря, що ведеться у школі.

Директор школи Сидоренко Ірина Анатоліївна підкреслила, що у навчальному закладі протягом 2014 року — року Тараса Григоровича Шевченка — відбувся ряд заходів, приурочених пам’яті Великого Кобзаря:
— конкурс на кращу творчу роботу про Т. Шевченка;
— конкурс читців поезії Кобзаря;
— конкурс на кращу ілюстрацію до творів Тараса Григоровича;
— конкурс на кращий портрет Т. Шевченка;
— районний конкурс знавців творчості Т. Шевченка;
— міський літературний конкурс на кращий художній твір, присвячений Шевченкові, організований Київським міським об’єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка;
— конкурс-фестиваль «Моя вишиванка»;
— презентація книги В. Василашка «Шевченко — мій».

Святковий концерт закінчився піснею «Моя Україна: Захід — Схід» та виносом великого державного прапора, що тримали в руках учасники святкового дійства: Усі твої ми діти, Україно! Як клятву ми повторюєм стократ: Ми всі одна великая родина: Від Криму і Донбасу — до Карпат! У нас, як в жилах кров, у генах води Течуть великого, священного Дніпра. Нащадки українського народу Нам духом возз’єднатися пора!