Давно колись у коморі одного дому оселилася миша зі своїм чоловіком. Жили вони заможно: в коморі були і рис, і ячмінь, і пшоно, і квасоля. Та от біда — не мали вони дітей.

Давно колись жив собі син, дуже вірний своєму батькові.

Жила собі колись в Едо жаба, яка вже давно хотіла побувати в Кіото.
А в той самий час у Кіото жила інша жаба, яка мріяла відвідати Едо.

Жив собі колись чоловік.
Одного разу прокидається він уночі, виглядає у вікно — надворі щось світиться.

Жив собі колись ловець качок на ім'я Гомбей. Щодня ходив він на озеро, ловив одну качку, продавав її в місті і з того жив.
Та якось Гомбей подумав:

Давно колись жив собі рибалка Урасіма Таро. Одного разу, проходячи вздовж узбережжя, він натрапив на галасливу юрбу хлопчаків, які знущалися з великої черепахи.

Давно колись у провінції Кінукі жив собі парубок, непросипущий п'яниця. Рідний дядько вболівав за нього і безперестану дорікав йому, але марно — парубок і вдень і ввечері сидів у шинку.

Давно це було.
Жила собі жінка з трьома синами. Чоловік її вмер, а тому не мала вона грошей, щоб рису купити.

Давно  колись  при  одному гірському храмі жили священик із послушником.

Давно це було. Одного дня зустрілися на дорозі лисиця і танукі.
—    Слухай, танукі. Кажуть, у тебе великий хист перевтілюватися. Може, позмагаємося?