Спостерігаючи темряву

У білій залі Київської картинної галереї нещодавно відбулася виставка живопису під назвою «Ніч». Свою колекцію картин презентувала представниця молодої творчої генерації художників Влада Сосіс. Тему, яку висвітлює авторка, можна віднести до зрілого майстра, який уже має життєвий досвід. Але напрочуд молода мисткиня вдало демонструє своє образотворче мислення через чорні кольори, які домінують у її творах. 

Скупі акценти привертають увагу на спрощених композиційних площах, доповнюють зміст запропонованої теми, сприяють діалогу, який виникає біля картин. Через їхні сюжети Влада долає власні тривожні спостереження, завдяки вдалому використанню проблисків палаючого освітлення. Таким чином художній твір набирає стан процесу глибокого тлумачення. А в нічне напружене середовище входить дійство очікування або обстановка подорожі. 

На виставці представлено чимало портретів, які приваблюють виразними поглядами, або лінійні розчерки, які підкреслюють характер моделі. Художниця запрошує почути нічний шепіт та пригубити бокал або просто помовчати, щоб у всій повноті відчути таємничу присутність нічної темряви… Всі дійства вже відбулися, нам залишається підключити фантазію для їхнього продовження або уловити романтичну мить зникаючого за обріями загадкового силуету. 

Чомусь згадала художника Едварда Мунка і магнетизм його картин німого спілкування. Драма розгортається у нас на очах, але в знайдених образах стільки тепла і любові, які мимоволі наповнюють наше серце співчуттям. Так і на представленій виставці поступово напруга спадає і кожен знаходить шлях у свою гавань.

Відкриваючи виставку, генеральний директор Київської картинної галереї заслужений працівник культури України Юрій Вакуленко підкреслив, що біла зала наповнена дивовижної енергетики, яка створює особливу позитивну ауру для експозицій. Так і представлений проект «Ніч» випромінює свою магнетичну хвилю. Незважаючи на те, що мисткиня ще у пошуках свого «я», вона має глибокі знання світової культури, любов до живопису та прагнення самовиразитись образотворчою мовою. Малюванням Влада Сосіс почала займатися кілька років тому в Лондоні, але вже у 2016 році сміливо увійшла у виставковий простір.

«Моє знайомство з Владою Сосіс відбулося в Лондоні», — зазначила директор провідної художньої галереї столиці «Триптих-АРТ» Тетяна Савченко. Потім відбулася її виставка поряд з відомими митцями в нашій галереї, і ось чергова презентація, загальна тональність якої підтверджує філософське мислення Влади. Перед нами творча особистість, яка намагається показати процес перевтілення від смутку до спокою, як у серії творів «Нічні візити». 

Сила нічної темряви зазвичай наповнює людину страхами, негативними емоціями, тому більшість намагається побудувати захисні бар’єри. Ось ми і бачимо, як гостинно засвітилися вогники у вікнах мегаполісу, вулиці наповнилися теплом ліхтариків, а у гаванях сяють відблиски променів маяків. Художниця через процес спостереження містичної чорноти шукає свої відповіді на присутню таїну ночі. Незважаючи на домінуючі чорні площини, вона через розчерки вишуканих відтінків створює дійства, в яких вирує надія… Це як розмова цвіркунів у полі або сполохи промінців вогнища, які захищають нас від нічної темряви, що навколо. Влада Сосіс призупиняє час в таких картинах, як «Чи бачиш ти мене?», чи «До прірви», або «Всередині» з надією на порозуміння та позитивні зміни. 

Згадалися пісні-балади, які так щедро заполонили культуру українського народу. Яким би смутком вони не наповнювали наші почуття, як би журливо не грала скрипка, але в кожній історії домінує любов…