Творча зустріч з Юлією Сак у Будинку-музеї Марії Заньковецької вразила гостей різноманіттям представлених мистецьких жанрів. Виступ актриси, зокрема презентація книги «Біле і чорне», здобув широке визнання серед поціновувачів сучасної української поезії. Особливо емоційним моментом стало читання вірша «Молитва за Україну», що викликало сльози радості у глядачів.

"Тарас Шевченко не дав нам забути, що ми українці, і вже тому він безсмертний". Коли Україну називають "нашою", "єдиною", то в мене виникає питання: а що є Україна "не наша", "чужа", "не єдина"?

Доля Тараса мені нагадує долю України. А розпочати свої чергові роздуми хочу з вірша Тараса Шевченка «Доля», який він написав 9 лютого 1858 року в Нижньому Новгороді, коли повертався із заслання додому.

Тарас Григорович 47-річним пішов із життя. А того життя було: 24 роки – у рабстві, 10 – під муштрою: шпіцрутенами, решта – під невпинним наглядом...